Терапія-пептидні гормони, гастроінтестинальні ендокринні клітини і рухова активність грудного відділу стравоходу при ахалазії кардії

Доонцентрації в сироватці гастроінтестинальних пептидних гормонів і їх впливна тонус НСС (НПС) при ахалазії кардії (АК) вивчені в ряді робіт [1,4,7,8]. Встановлено, що у такіхбольних знижений рівень інсуліну і гастрину в сироватці. Виявленадостоверная криволинейная зв`язок середньої сили між сивороточнимуровнем інсуліну і величиною тонусу НПС [6]. Впливу ж пептіднихгормонов на рухову активність грудного відділу стравоходу пріАК приділялося менше уваги. Тим часом саме активність грудногоотдела стравоходу є основним компенсаторним фактором, обеспечівающімезофагеальний пасаж на належному рівні. Вся специфіка моторнойдісфункціі цього відділу стравоходу при АК описана трьома функціональниміформамі (ФФ) даного захворювання: високоамплітудними гиперкинезия (1-я ФФ), низкоамплитудная гиперкинезия (2-я ФФ), гіпотонія (атонія, 3-я ФФ).
Ідентифікація ФФ АК у конкретного хворого має велике практіческоезначеніе, бо дає змогу лікарю орієнтуватися при вибореоптімального індивідуалізованого лікування [5]. Отже, виявлення можливої залежності між гормональним статусом больнихАК і ФФ останній має безсумнівний інтерес.
Мета роботи - виявити кореляцію між рівнем гастрину та інсулінав сироватці, а також числом гастроінтестинальних гастрінових G-клітин соматостатінових D-клітин і руховою активністю грудногоотдела стравоходу при АК.

Матеріал і методи.

    Концентрації інсуліну і гастрину в сироватці крові натощакопределялі у 36 хворих АК без супутніх захворювань (20 мужчини 16 жінок, середній вік 48 років, середня продолжітельностьзаболеванія 5 років). Розподіл по ФФ було наступним: 1-я ФФ- 9 осіб, 2-я ФФ - 13 осіб, 3-я ФФ - 14 людина. Рівень гормонів визначали за допомогою стандартних наборів реактівовфірми "Sorin" (Франція) радиоиммунологическим методом.У 13 хворих АК (11 чоловіків і 2 жінки, середній вік 37 років) був проведений підрахунок числа G- і D-клітин в біоптатах з желудкаі дванадцятипалої кишки, отриманих під час діагностіческойендоскопіі з тіла і пілоричного відділу шлунка ( задня стінка), а також цибулини дванадцятипалої кишки. Біоптати фіксіровалів модифікованому розчині Буена і заливали в парафін. Депарафінірованниесерійние зрізи товщиною 3 - 5 мкм фарбували гематоксиліном іеозіном, після чого проводили імуногістохімічну реакцію сиспользованием антитіл до гастрин-17 і соматостатину 1 14, атакож ПАП-комплексу за методом Штернбергер [3] .Подсчет окрашеннихендокрінних клітин здійснювали при збільшенні в 400 разів під мікроскопом"Амплівал" (Німеччина) за допомогою морфометричної сеткі0,194 х 0,194. Їх кількість визначали в 5-10 полях зору каждогоіз препаратів з подальшим перерахуванням на 1 мм² слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки. Для гістохіміческогоі иммуногистохимического досліджень використовували зрізи, імеющіемишечную пластинку слизової оболонки. У цих же пацієнтів з помощьюметода фракційного шлункового зондування вивчені показателіжелудочной кислотної продукції: базальної (БКП) та стимульованого (СПК) підшкірним введенням гістаміну в дозі 0,01 мг / кг.У всіх больнихАК вивчали рухову функцію стравоходу балонним методом. Статістіческуюобработку проводили з використанням кореляційного аналізаі непараметричної статистики [2].

Результати.

    Концентрації пептидних гормонів у пацієнтів з кожної з трехФФ АК значно коливалися (коефіцієнт варіації Су составіл88- 125%). Аналіз середніх величин (табл. 1) показав повишеніеуровня гастрину у хворих з 2 = й і 3 = й ФФ АК в порівнянні з таковимпрі 1 = й. Якщо прийняти середній рівень гастрину при 3 = й ФФ за 100%, то аналогічні параметри при 2 = й і 1 = й ФФ складуть соответственно97,34 і 63,12%. Середні концентрації інсуліну не змінювалися. Однакодостоверность відмінностей отриманих результатів не перевищує первогопорога за критеріями t Стьюдента і U Уилкоксона - Манна Уїтні (t = 1,913 при t и2,0 U = 38 при U_ст Ј31-рgt; 0,05), що може бути пов`язано з відносно малим числом наблюденій.Велічіни БКП і СКП у всіх наших хворих не відрізнялися від норми.

Таблиця 1. Середні рівні гастрину і інсуліну при разлічнихфункціональних формах АК (X ± m)

* Показники недостовірно відрізняються за критеріями t і U (pgt; 0,05)

Однак інформація про середній рівень вивчених нами гормоновімеет вельми орієнтовний значення, оскільки їх концентраціяв крові є дуже лабільною.
Подібний підхід, навіть якщо він і виявляє будь-які достоверниеразлічія в досліджуваних параметрах, не фіксує зв`язки між німі.Оценку односпрямованої зв`язку між згаданими гормонами, чісломпілоріческіх і дуоденальних G = і 0 = клітин, а також велічінаміБКП і СКП, з одного боку, і амплітудою скорочень грудного отделапіщевода - з іншого, проводили за допомогою кореляційного аналізу (табл. 2). Його результати свідчать про наявність в обследованнойгруппе негативних прямолінійних зв`язків середньої сили між колічествомпілоріческіх G = і D = клітин і амплітудою скорочень грудного отделапіщевода (г²_G = 0,275- r²_D= 0,292- див. Малюнок). Однак достовірним є лише показательr²_D (F r²_D = 4,531прі F r²_D ст. = 4,3 - 10,6 - 22,9) .Корреляціі між вмістом інших вивчених намігормонов, БКП, СКП і сократимостью стравоходу не виявлено.

Таблиця 2. Показники повного кореляційного аналізу завісімостімежду рівнем вивчених гормонів, БКП, СКП і амплітудою сокращенійгрудного відділу стравоходу при АК

Примітка. r² - показательпрямолінейной зв`язку- h<sup>2</sup>-показник криволінійної зв`язку-Fr², Fh²- критерії достовірності згаданих показників-FS- критерії криволінійності.

* - Кореляція недостовірна, ** - кореляція достовірна.

Обговорення.

    При аналізі отриманих нами даних звертає на себе вніманіеследующее обставина: тенденція до відносної (в 1,58 рази) гипергастринемии у хворих з 2 = й і 3 = й ФФ АК в порівнянні з 1-йне знаходить підтвердження при кореляційному аналізі. Гастрин неоказивает прямого або опосередкованого впливу на амплітудусокращеній грудного відділу стравоходу (г2Г = 0,020 і h²_Г = 0,122).
Залежність між числом пилорических G-клітин і сократімостьюпіщевода статистично недостовірна (Fr²_G = 3,409 при Fr²_G ст. = 4,3-10,6- 22,9). Тим часом відомо, що саме гастрин є однимз основних регуляторних пептидів верхнього відділу шлунково-кишковоготракту. Доведено його вплив і на тонус нижнього стравохідного сфінктерапрі АК [5,6]. У наявності вибірковість впливу даного гормонана різні відділи стравоходу, що порозумівається в першу чергу разлічіямів будові їх рецепторного апарату. Крім того, на езофагеальнуюсократімость при АК в значній мірі впливають і "зовнішні"фактори (наприклад, обсяг застійного вмісту, давність захворювання), що нівелюють вплив цього регуляторного пептиду.
Раніше нами була виявлена достовірна негативна кріволінейнаякорреляція між рівнем сироваткового інсуліну і тонусом НПС [5]. Гормон прямим чином впливає на гладкі м`язи кардіі.Его вагусний ефект мінімальний через властивою АК дегенераціінейронов стравоходу. З даних позицій можна пояснити і отсутствіекорреляціі між рівнем інсуліну і амплітудою езофатеальних сокращеній.Випадает не тільки вагусний, але і міотропний ефект гормону, посколькумишци в грудному відділі стравоходу не настільки потужні, як в кардіі.Соматостатін, що продукується D-клітинами, має виражену легпрессорное дію на секреторну і рухову активність верхнегоотдела шлунково-кишкового тракту [1]. В даний час його сінтетіческіеаналогі сандостатин і стіламін знайшли досить широке застосування практично гастроентерології. Виявлена достовірна отріцательнаязавісімость середньої сили між числом пилорических D-клітин іамплітудой скорочень грудного відділу стравоходу представляетсянам відправною точкою для клінічних випробувань аналогів соматостатінау хворих АК. Раніше ми не виявили будь-якої залежності междуколічеством пилорических D-клітин і тонусом нижнього піщеводногосфінктера (r²_D = 0,004: h²_D = 0,173 при Fh²_D = 0,489) [5]. Звідси випливає, що в разі АК соматостатин в фізіологіческіхконцентраціях вибірково впливає на грудний відділ піщевода.І хоча фармакологічний ефект його аналогів у таких хворих наминаючи вивчений, можна припустити, що використання сандостатина (стіламін) доцільно в основному в осіб з 1-й ФФ АК. У больнихс 2-й і 3-й ФФ АК даний препарат здатний підсилити гіпотоніюпіщевода.

Висновок.

    У хворих АК не виявлено достовірної кореляції між уровнемгастріна і інсуліну і амплітудою скорочень грудного відділу піщевода.Прі АК існує достовірна негативна залежність междуколічеством пилорических D-клітин і амплітудою скорочень грудногоотдела стравоходу.

Abstract

    The activity of the thoracic esophagus is the basic compensatoryfactor providing adequate esophageal passage. There are threefunctional types of motor dysfunction in cardial achalasia (CA): 1) high-amplitude hyperkinesia (HAH) - 2) low-amplitude hyperkinesia (LAH) - 3) hypotension (atony).
Identification of functional types in CA is essential in choosingthe optimum treatment of a specific patient.
The purpose of the investigation was to examine a correlationbetween the serum levels of insulin and gastrin, as well as theamount of gastrointestinal gastrin G cells and somatostatin Dcells and the motor activity of the thoracic esophagus in CA.
The investigation included 36 CA patients without concurrentdiseases (20 males and 16 females, mean age 48 years, mean diseaseduration 5 years).
Radioimmunoassay was used to measure the levels of hormonesby employing a routine set of agents (Sorin, France). The countof G and D cells were calculated in the biopsy specimens fromthe Serial sections were stained with hemato-xylin and eosin, then subjected to a immunohistochemical reaction by using antibodiesto gastrin 17 and somatostatin 1-14 and a PAP complex after theStemberg method. Basal and stimulated gastric acid secretion weredetermined by the fractional gastric intubation technique. Inall patients, esophageal motility was studied by the balloon method.No significant correlation was found in CA patients between thelevels of gastrin and insulin and the amplitude of thoracic esophagealcontraction- there was a significant negative correlation betweenthe count of pyloric D cells and the amplitude of thoracic esophagealcontraction. The authors come to the conckusion that in CA somatostatinat physiological concentrations selectively acts on the thoracicesophagus and suggest that the somatostatin analogue sandostatin (stilamin) may be used mainly in patients with CA HAH whereasin those with LAH and atony it is able to enhance esophageal hypotension.

література:

1. Виноградов В. А. Нейрогуморальна регуляціяпіщеваренія / Под ред. В. X. Василенко, Е. Н. Кочиної. - М "1983.- С.202-233.
2. Гублер Є.В. Обчислювальні методи аналізаі розпізнавання патологічних процесів. - М., 1978.
3. Зверков І. В. Клініко-морфологіческіеваріанти виразкової хвороби (діагностика, патогенез, лікування): Автореф.дис. ... Д-ра мед.наук. - М "1994.
4. Кочина Е.Н. Нейрогуморальна регуляціяпіщеваренія / Под ред. В.Х.Василенко, Е.Н.Кочіной. - М "1983. -С.257-276.
5. Нечаєв В.М. Функціональні форми ахалазіікардіі і їх клінічне значення: Автореф. дис. канд.мед.наук.- М. 1 989.
6. Нечаєв В.М., Зверков І.В. Степенко А.С.Разлівахін Ю.А .// Клін.мед. - 1991. - №6. С.53-5.
7.AggestrafS.//Scand.J.Gastroent. -1984. 19-5: 631-4.
8. Christensen J.//Gastroenterology /Eds.J.H.Byron, F.G.Moody.-London, 1981. l-.234-59.