Швидкість надання допомоги при інсульті важлива для виживання пацієнтів

Відео: Позиціонування на хворому боці

Чим швидше при інсульті пацієнт отримує тромболітичну терапію, тим менше ймовірність госпітальної летальності та внутрішньочерепного крововиливу.

Про це свідчить нове дослідження, результати якого опубліковані в журналі Американської медичної асоціації.

Крім того, чим швидше буде надано допомогу, тим краще зберігатися рухові здібності після періоду реабілітації.

Внутрішньовенний тканинний активатор плазміногену є формою лікування, зарекомендувала себе дієвою протягом 4,5 годин після прояву симптомів.

Наявні свідчення підтверджують важливість оперативного прийняття заходів для успішності кінцевого лікування.

Інсульт відбувається, коли клітини мозку раптово гинуть через брак кисню, викликаної або перебоями кров`яного потоку, або розривом артерії мозку. Після інсульту у пацієнта можуть виникнути проблеми з пам`яттю, мовою, або параліч.

Інсульти трапляються по всьому світу з частотою кожні дві секунди: це головна причина, що купується недієздатності. Використовуючи методи візуалізації, дослідники встановили, що необоротно пошкоджена тканина при гострої церебральної ішемії згодом поширюється. «Однак невеликі розміри використовуваних в дослідах зразків тканини обмежують можливість встановити ступінь, в якій своєчасність терапії впливає на її наслідки, так що через узагальнення результати в клінічній практиці є невизначеними.

Дослідження очолював доктор медицини Джеффрі Сейвер (Jeffrey L. Saver) зі школи медицини в Лос-Анджелесі. Метою було поставлено встановити, чи існує зв`язок між часом лікування внутрішньовенного тромболізису і отриманими результатами у пацієнтів, які перенесли інсульт. Всього в роботі взяли участь 58 353 пацієнта, які піддавалися впливу тканинного активатора плазміногену протягом 4,5 годин після гострого ішемічного інсульту в 1395 лікарнях в період з 2003 по 2012 рік.

Середній вік пацієнтів становив 72 роки, середній час з моменту нападу до початку лікування 2 години 24 хвилини. Про останній показники скажімо більш докладно: час менше 90 хвилин було зафіксовано в 9,3% випадків, від 90 до 180 хвилин - 77,2%, 181-270 хвилин - 13,6%. Тяжкість інсульту і час його початку також пов`язані зі швидкістю надання допомоги.

Всього вижили і зберегли здатність пересуватися в процесі госпіталізації виявилося 19491, ще 22541 зберегли здатність пересуватися після виписки. 5142 людини померли в госпіталі і у 2873 сталося внутрішньочерепна кровотеча.

Дослідники розбили швидкість надання допомоги на 15-хвилинні відрізки, в кожному з яких спостерігаються відмінності в рівні ризику летального результату, внутрішньочерепного крововиливу та підтримувати здатність до пересування. Пацієнти, які отримали допомогу в межах 90 хвилин, продемонстрували на 26% менше випадків летального результату в порівнянні з групою 181-270 хвилин.

Медики зі Стенфорда провели таке ж дослідження з 1622 пацієнтами, які потрапили до лікарень через 3-4,5 годин після початку симптомів. Вплив тканинного активатора плазміногену збільшувало ймовірність щасливого кінця на 31%.