Клініко-рентгенологічні форми положення головок нижньої щелепи при порушенні артикуляції

поширеність дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) становить близько 50-80% (Тимофєєв М.І., 1995 Rein Т.Н., Hotta et al., 2000). За даними В.В. Боданіна і В.А. Хватовой (1998), число хворих з патологією СНЩС зросла майже в 3,6 рази. При цьому діагностика цих порушень грунтується на скаргах, що пред`являються пацієнтами.

Багато дослідників відзначали, що головка нижньої щелепи при центральної оклюзії займає нецентральних положення в суглобової ямці при наявності дисфункції СНЩС (Ужумецкене І.І., 1970 Єгоров П.М., Карапетян І.С., 1986 Гросс М.Д., Матьюс Дж.Д., 1986- Пантелєєв В. Д., 1996 Лебеденко І.Ю., Ступникова А.А., 2001 Арутюнов С.Д., Лебеденко І.Ю., 2001- McNeil Ch., 1997 Okeson JP, 1998 Pullinger AG, Seligman DA et al., 2002 та ін.). Однак зв`язати в єдине ціле зміщення головки нижньої щелепи при центральній оклюзії з артикуляцією нижньої щелепи зазначені автори не змогли. Така спроба була зроблена в дослідженні, проведеному В.Д.Пантелеевим (2001).

Перед нами була поставлена мета систематизувати положення головок нижньої щелепи при порушенні її артикуляції і виявити зустрічаються при цьому положення меніска.

Обстежено 95 осіб з розладами СНЩС у віці від 18 до 60 років: (21 чоловік і 75 жінок). За даними клінічного обстеження було визначено та чи інша клініко-рентгенологічна форма. Для підтвердження передбачуваної форми проводилися цілеспрямоване рентгенологічне обстеження СНЩС у всіх пацієнтів. Пацієнтам, у яких провідними симптомами з`явилися порушення артикуляції нижньої щелепи, проводилася комп`ютерна томографія СНЩС (23 пацієнта) або транскраніальна рентгенографія по шулер (54 пацієнта). Хворим, у яких в результаті клінічного обстеження визначався хрускіт в області СНЩС при рухах нижньої щелепи, була проведена магнітно-резонансна томографія (МРТ) СНЩС (18 пацієнтів). Всім пацієнтам було проведено аксіографіческое дослідження на апараті Arcus Digma II (KaVo).

У процесі аналізу даних рентгенологічних обстежень та результатів, отриманих при клінічному огляді, була доопрацьована раніше запропонована В.Д. Пантелєєвим (2001) класифікація клініко-рентгенологічних форм положення головок нижньої щелепи. Таким чином, були додана нові форми 1 і 3 в запропоновану класифікацію:
  1. Порушення артикуляції нижньої щелепи при фізіологічній і патологічній оклюзії зубних рядів з центральним положенням головок нижньої щелепи.
  2. Одностороннє дистальное усунення голівки нижньої щелепи.
  3. Одночасне одностороннє дистальное усунення голівки нижньої щелепи з одностороннім мезіальним зміщенням протилежної головки нижньої щелепи.
  4. Двостороння дистальное усунення головок нижньої щелепи.
  5. Зсув головки нижньої щелепи мезиально.
  6. Двостороння або одностороннє зсув головки нижньої щелепи вниз в положенні центральної оклюзії.

В результаті аналізу даних, отримані після магнітно-резонансного і аксіографіческого обстеження СНЩС нами були виявлені наступні форми положення меніска при різних клініко-рентгенологічних формах дисфункції СНЩС:
  • Передній підвивих меніска.
  • Передньо-медіальний підвивих меніска.
  • Передньо-латеральний підвивих меніска.
  • Передній вивих меніска.
  • Передньо-медіальний вивих меніска.
  • Передньо-латеральний вивих меніска.

Таким чином, з появою високоінформативних методів діагностики дисфункцій СНЩС (МРТ і аксіографіческое обстеження) з`явилася можливість точно визначити положення головки нижньої щелепи при порушенні її артикуляції і точно охарактеризувати стан меніска, його зміщення в статичної та динамічної оклюзії.


Е.М. Рощин, В.Д. Пантелєєв
ГОУ ВПО «Тверська державна медична академія», Державна стоматологічна поліклініка №62 УЗ ЮАО, м.Москва

Поділитися в соц мережах:

Cхоже