Психологія і психотерапія науково-методичні та організаційні аспекти психофізіологічного супроводу діяльності військовослужбовців

Зміни, проішедшем в останні десятиліття в стані здоровьялічного складу ЗС РФ, вимагають теоретіческогоосмисле­-ня принципів збереження здоров`я, професійної работоспо­-ності і долголетіявоенних фахівців, обґрунтування адекват­-нихспособов корекції та реабілітації при нарушеніяхфункціо­-нального стану їх організму.

Ізученіеособенностей діяльності военнослужащіхсвідеshy-ність про те, що в сучасних условіяхпред`являются висоshy-кі вимоги кпсіхофізіологіческім механізмам жізнедеятельshy-ностічеловека. У той же час його біологія, по -, як і раніше, остаshy-ється відносно стійким, консерватівнимначалом. Це прівоshy-дит, по-думці Г.І.Царегородцева (1998), до соціально-біологічесshy-кою аритмії ідісгармоніі розвитку людини і обусловліваетвозshy-никновение різних захворювань.

Военнаяслужба на сучасному етапі характерізуетсяпови­-шеннимі інформаційними навантаженнями, високімпсіхо-емоційною напругою і збільшеними расходаміфункціональних резервів адап­-тації. Етообусловлівает необхідність совершенствованіямероп­-риятий медичного контролю за состояніемздоровья військовослуж­-чих і їх профессіональнойработоспособностью, розробку спосо­-бовпсіхологіческой корекції та реабілітації осіб дляпредупреж­-дення виникнення нервово-псіхіческіхрасстройств і псіхосома­-тичних захворювань. Длярешенія прикладних задач військово-морс­-кою медицини пообеспеченію високої працездатності специалис­-товнеобходімо визначити категорії особового складу, що потребують ВМФ в психофізіологічному сопровожденіідеятельності в пов­-седневних умовах.

Поданим соціологічних досліджень [], у 60% военнослуshy-службовців, які проходять службу за призовом, порушена психічна адапshy-тація до умов частини, що вимагає проведення псіхокоррегіруюshy-щіхмеропріятій. Низькою нервово-психічної устойчівостьюхаракshy-теризует 40% призовників, 17% з них імеютнеустойчівую регуshy-ляцию серцево-судинної сістемиі функціональну недостаточshy-ність зовнішнього дихання []. Ознаки недостатності харчування (поshy-ніженноепітаніе і гіпотрофія) виявляються, в середньому, у каждогодесятого призовника з числа осіб молодого пополненіяВМФ. Дефі;

цітмасси тіла серед курсантів військово-морських учіліщвстречается

В6% випадків []. Безсумнівно, що це є причиною низької

Працездатність стійкості даних осіб до стресових факто­-рам. Зокрема, функціональний стан організмапрізивніков з гіпотрофією суттєво знижено, попорівнянні зі здоровими чи­-цями, що проявляетсянізкім рівнем фізичного розвитку, ухуд­-шеніемсуб`ектівного стану, вираженими сімпатотоніей ІАС­-тінізацією, порушенням обміну речовин, високіміпоказателямі ре­-активної і особистісної тривожності, наявністю часто зустрічаються функціональних расстройствсердечно-судинної системи і желу­-дочно-кишковоготракту, порушенням імунітету і резістентності.Неблагопріятние функціональні зрушення у призовників сгіпотрофі­-їй обумовлені перенапряженіемадаптаціонних механізмів, роз­-ством компенсаторнихреакцій і свідчать про доцільність їх оцінки ікоррекціі.

Расстройствапсіхіческой адаптації також представляють серьshy-езнуюпроблему для ВМФ. Серед осіб молодого поповнення на ПТКВМФ щорічно в 19% випадків виявляються псіхіческіерасстройства. Вони є причиною дострокового (вперше 3 місяці після призову) звільнення близько 34% призовників з ВМФ. Переважна частьнервshy-но-психічних розладів у молодихвоеннослужащіх носить адапshy-сті характер, тобто обумовлена труднощами їх адаптації до новимусловіям життя і діяльності, характерним для военнойслужби. Найбільш часто нервово-психічні розлади Урядовий виникають з 3-го по 6-й місяці служби. Средімолодих военнослуshy-службовців, звільнених з ВМФ по прічінепсіхіческіх розладів, окоshy-ло 63% захворіли іуволілісь в перші 8 місяців служби. Ежегодноеколічество осіб з незадовільною іудовлетворітельной стеshy-пенями НПУ за анкетою "Прогноз" серед призовного контингенту ВМФсоставляет близько 9% і 31% відповідно. Зазначених ліццелесоshy-образно на ПТК ВМФ виділяти в так називаемуюгруппу ризику развіshy-ку нервово-псіхіческіхрасстройств і направляти в ВМГ флотів для проведеніямеропріятій психологічної та псіхофізіологіческойкоррекціі.

Виборочниемедіко-статистичні дослідження стану здоровьявоеннослужащіх ВМФ свідчать про те, що у 50-60% офіцерів спостерігаються хронічні захворювання, коториеобусловлі­-ють зниження ефективності їхдіяльності. Вони з`являються в

сравнітнльномолодом, працездатному віці офіцерів, вбольshy-шості випадків вже після перших 5 років служби вВМФ. Фізіологіshy-етичні резерви організму, що забезпечують прискорену адаптацію людини кнеблагопріятним факторів навколишнього середовища, у осіб схроніческімі захворюваннями помітно знижені. Регуляціябольшінсshy-тва функцій організму при хроніческіхзаболеваніях осуществляетshy-ся на межі норми або заїї межами, що свідчить про перенапряженііадаптаціонних механізмів, включенні компенсаторshy-нихреакцій і суттєве погіршення функціональногосостоянія осіб з хронічною патологією.

Виделеніеуказанних категорій військовослужбовців, які потребують впсіхофізіологіческой корекції та реабілітації, позволяетразра­-ботать вимоги до сістемепсіхофізіологіческого супроводу деятельностіспеціалістов ВМФ в повсякденних умовах, обгрунтувати­-вать основні напрямки роботи медіцінскойслужби по збереженню­-ням здоров`я і високойработоспособності особового складу, визна­-делітьперечень навичок, необхідних лікарю частини для іхуспешной реалізації.

У зв`язку з цим, важливого значення набувають заходи попсіхофізіологіческому супроводу деятельностівоеннослужащіх. Вони включають псіхофізіологіческуюекспертізу, псіхофізіологічесshy-кую корекцію іреабілітацію військовослужбовців. Це сістемаорганіshy-заційну і медико-псіхологіческіхмеропріятій в структурі медіshy-цинського забезпечення, спрямованих на збереження і повишеніебоshy-дієздатність частин і підрозділів путемоптімізаціі функціоshy-нального стану організмавоеннослужащіх.

Успешноерешеніе завдань психофізіологічного сопровожденіядеятельності військово-морських фахівців неразривносвязано зі знанням закономірностей процесу їх адаптаціік військову службу.

Посколькутеченіе будь-яких адаптаційних процесів в організменевозможно без регулюючого участі центральної нервнойсістеshy-ми, остільки напруга адаптаціоннихмеханізмов (незалежно від природи аспекту, еговизивающего) супроводжується напругою сістемипсіхіческой адаптації і витрачанням соответствующіхфізіологіческіх резервів.

Відомо, що система психічної діяльності человекане­-розривно пов`язана з усіма іншими сістемаміорганізма і разом з ними бере участь в пріспособітельнихпроцессах. будучи самим

чутливим, рухомим утворенням гомеостазу, центральна

нервнаясістема виступає в ролі центру управленіяадаптаціонной

регуляціейфункцій організму і в той же час підкоряється закону

про"ціною адаптації", Котораяхарактерізуется ступенем напруги

регуляторнихмеханізмов у відповідь на ту чи іншу воздействіесреshy-ди, а також величиною ізрасходованнихфізіологіческіх резервів. Звідси випливає следующееважное положення: напруга будь-яких фіshy-зіологіческіхсістем організму в процесі його адаптації кізмеshy-няющее умов середовища впливає на псіхіческоесостояніе людини і може бути однією з прічінразвітія психічних порушень і псіхосоматіческіхзаболеваній.

Фізіологіявоенно-морського праці виділяє фази протягом общейадаптаціі організму (А.С.Солодков, 1981), які наосно­-ве уявлень про "ціною адаптації"(І. В. Давидовський, 1965;

Р.М.Баевскій, 1979), або "реакціях Илантий" (В.І.Медведев, 1983), складають певну последовательностьпріспособітельних процесів з відповідною степеньюнапряженія регуляторних меshy-ханизмов і расходованіяфізіологіческіх резервів:

а) фаза нормальних фізіологічних реакцій (задовольни­-кові адаптація);

б) фаза фізіологічного напруги (неповна, частічнаяадаптація);

в) фаза адаптаційного напруги (неустойчіваяадаптація);

г) фаза перенапруги адаптаційних механізмів (неудовлетshy-ворітельная адаптація, дезадаптація);

д) фаза дезадаптації, (зрив адаптації).

Адаптаціяк військово-морській службі здійснюється як наінshy-індивідуальні, так і на колективному уровнях.Успешность достіжеshy-ня цілей при спільноїдіяльності багато в чому визначається рівнем групповойактівності і характером внутрігрупповихвзаіshy-моотношеній, тобто атмосферою в группе.Межлічностние відносини є одним з головних івизначають чинників у формуванні та развітііатмосфери всередині групи, характер якої оказиваетзначітельное вплив на психічний стан лічногосостава і ефективність його профессіональнойдеятельності. Неадекватні взаємини між членамігруппи можуть служити джерелом напруженості атмосфери колективі, а при певних условіshy-ях - ірозвитку конфліктної ситуації. Найбільш частими приводами

дляконфліктовв плаванні служать недоречні жарти сослужівцеві

оспаріваніежізненних установок. а такженевнімательное отношеshy-ня командирів до нуждамподчіненних.

Решеніеуказанних завдань у військовому ланці становітсявоз­-вим при використанні сучасних медіцінскіхінформаціонних систем. Дослідження в даному напрямку останні роки підлозі­-чилі дуже широке поширення []. Стосовно до ВМФ їх цельзаключается в розробці автоматизованого рабочегоместа начальника медичної служби корабля, призначеного для ін­-інформаційної підтримки задачконтроля працездатності, оцінки функціональногосостоянія організму, психофізіологічних НПСЧ­-хологические показників професійно важнихкачеств і психо­-логічної сумісності корабельнихспеціалістов в плаванні.

У зв`язку з поширеністю преморбідних станів, рассshy-тройств психіки і захворювань хроніческогохарактера серед разshy-особистих категорій військово-морскіхспеціалістов потрібно опредеshy-лити перелік знань, умінь і навичок, якими повинен володіти врачвойскового ланки ВМФ. Видається очевидним, чтокораshy-кабельної лікар повинен бути добре підготовлений у питаннях ісследоshy-вання функціонального состояніяорганізма, особливостей адаптаshy-ції військовослужбовців доумов служби, оцінки рівня функціональshy-нихфізіологіческіх резервів і профессіональнойработоспособносshy-ти військово-морських спеціалістов.Знанія про вплив чинників довкілля на состояніездоровья корабельних фахівців позволяshy-ють врачуоценіть можливі фактори ризику розвитку патологіі.Состояніе психічного здоров`я військовослужбовців ВМФнапрямую свяshy-зано з питаннями їх профессіональнойдеятельності і псіхологіshy-чеський стійкості прідействіі в екстремальних умовах. У зв`язку з цим передкорабельнимі лікарями постає необходімостьсоshy-удосконалювати свої знання в області военнойпсіхіатріі, псіхоshy-логії та психофізіології з тим, щоб своєчасно розпізнавати психічний расстройствоу членів екіпажу, надавати соответсshy-твующуюмедіцінскую допомогу, а найголовніше - організоватьефshy-тивних профілактику психічних розладів. Висловах военshy-ної служби виявляється целесообразнимвиделять серед загальної маси військовослужбовців осіб сявленіямі нервово-психічної неустойчівосshy-ти, тобто з наявністю астенії, вегетативних розладів, сочеshy-танием таких особистісних характеристик, какемоціональная лабиль;

ність, збудливість, дратівливість, запальність, недовірливий­-ність, вразливість, стан внутреннейнапряженності і т.д.

Вдлітельних походах важливе значення має профілактікапереутомленія особового складу. В рамках медіцінскогообеспеченія кораблів ВМФ в плаванні можна виділити общіедля всього екіпажу заходи щодо збереження івосстановленію здоров`я і високої працездатності. Етімеропріятія повинні бути спрямовані на профілактікунеблагопріятних функціональних зрушень в організмі, збереження і підвищення неспецифічної стійкості іфізіологіshy-чеських резервів. Вони проводяться постійно, починаючи з перших днів плавання і до його закінчення. До них відносяться раціональний режим праці і відпочинку, фізіческуюподготовку (тренування) особистого сосshy-тава, водниепроцедури, ультрафіолетове опромінення, дополнітельshy-ву вітамінізацію, прийом адаптогенів, атакож оптимізацію емоціshy-онального стану іпсіхологіческого клімату в колективі (екіпажі) Окремо виділяють заходи щодо купірованіюпреневshy- ротические станів, що проводяться віндівідуальном порядку по отshy-носіння до осіб сявленіямі психічного неблагополуччя.

ЛІТЕРАТУРА

1.Царегородцев Г.І. Загальна патологія людини і методологіямедіціни // Вісник РАМН. - 1998. - N 10. - С.41-45.

2.Боченков А.А., Шостак В.І., Глушко О.М. Актуальниепроб­-леми військової псіхофізіолгіі //Воен.-мед. журн.- 1996. - N 12.;

С.35-40.

3.Погодін Ю.І., Новіков В.С., Боченков А.А.Псіхофізіоло­-ня забезпечення профессіональнойдеятельності військовослуж­-чих //Воен.-мед. журн. -1998. - N 11. - С. 27-36.

4.

5.Кудерков С.М., Никифоров В.С. Досвід гігієнічної оценкіфізіческого стану військовослужбовців // Матеріали НПК"З часів­-ні проблеми військової гігієни". СПб., 1996. - С. 129-131.

6.Шараевскій Г.Ю., Касаткін В.І., Бучнев А.Д. Проблемасохраненія здоров`я фахівців ВМФ і шляхи її вирішення // Праці ВМедА до 200-річчя "Актуальні проблеми мед.обеспеченія ВМФ". ;

1998.- Т.247. - С. 74-79.

7.Чумаков В.В., Богданов А.А., Нефедович А.В. і др.Обосshy-вання необхідності і методичні аспектисозданія на персshy-тивні кораблях в АСУ БД ПЛподсістеми контролю і оцінки наshy-дежностідеятельності екіпажу // Матеріали НПК "Актуальниевопроshy-си клінічної та військово-морскоймедіціни". - Москва - Купавна,

1998.- С. 275-277.