Диференційовані терапевтичні заходи при алкоголізмі. Порівняльна оцінка вираженості психопатологічних проявів

Порівняльна оцінка вираженості психопатологічних проявів

Порівняльна оцінка вираженості психопатологічних проявів синдрому когнітивних порушень в основній і контрольній групах до початку лікування представлена нижче.

Для об`єктивізації клінічної ефективності Луцетаму ® (пірацетаму) при лікуванні когнітивних порушень у підлітків, хворих на алкоголізм (внаслідок поєднаного вживання пива та міцних спиртних напоїв), використаний експериментально-психологічний метод.

Вивчено пам`ять (безпосереднє запам`ятовування) методикою «запам`ятовування 10 слів».

Відомо, що вона застосовується для оцінки не тільки стану пам`яті, але і активності уваги і стомлюваності. Зазначена методика дозволяє об`єктивно порушення провідних складових органічного психосиндрома (пам`яті, уваги).

Експериментально-психологічне дослідження проведено в динаміці в основній і контрольній групах. В основній групі дослідження проводилося до початку і після завершення лікування Луцетаму ® (пірацетамом).

У таблиці 4.8 представлені усереднені показники запам`ятовування 10 слів в основній і контрольній групах до початку і після завершення лікування. Як видно, до початку лікування вони помітно не відрізнялися. Після завершення лікування в основній і контрольній групах спостерігалася позитивна динаміка показників запам`ятовування 10 слів.

Таблиця 4.8. Усереднені показники методики «запам`ятовування 10 слів» в основній і контрольній групах до початку і після завершення лікування

номер спроби

Період обстеження групи

до початку лікування

після завершення лікування

Основна група (n = 10)

Контрольна група (n = 10)

Основна група (n = 10)

Контрольна група (n = 10)

1

5,1

5,0

6,5

5,4

2

5,9

5,7

7,7

6,0

3

6,3

6,5

8,7

6,9

4

7,4

7,3

9,0

7,9

У групі хворих, які отримували луцетам (пірацетам), встановлені більш значні зміни, що свідчать про поліпшення процесів пам`яті та уваги. В основній групі до кінця лікування Луцетаму ® (пірацетамом) усереднений показник запам`ятовування 10 слів збільшився з 7,4 до 9,0 (в контрольній групі з 7,3 до 7,9).

Це наочно підтверджується і результатами статистичної обробки показників методики «запам`ятовування 10 слів» з використанням критерію Т. Вілкоксона (табл. 4.9-4.12).

Таблиця 4.9. Порівняльна оцінка показників методики «запам`ятовування 10 слів» в основній і контрольній групах до початку лікування

номер спроби

сума рангів

Z

U

Група

основна (n = 10)

контрольна (n = 10)

1

99,50

102,40

-0,21

43,50

2

103,50

99,50

0,28

43,50

3

109,00

94,00

0,35

42,00

4

102,50

106,50

-0,34

44,50

Примітка. Z - нормована нормальна випадкова величина-U - критерій Манна-Уїтні.

Таблиця 4.10. Порівняльна оцінка показників методики «запам`ятовування 10 слів» в основній і контрольній групах після завершення лікування

номер спроби

сума рангів

Z

U

Група

основна (n = 10)

контрольна (n = 10)

I

142,00

73,00

2,67

17,00 **

2

148,00

66,00

4,20

8,00 **

3

154,00

60,00

4,65

4,00 ***

4

158,50

59,50

4,49

3,50 ***

Примітка. "** р lt; 0,01 *** р lt; 0,001 - значущі статистичні разлічія- Z - нормована нормальна випадкова величина-U - критерій Манна-Уїтні.

Таблиця 4.11. Порівняльна оцінка показників методики «запам`ятовування 10 слів» в основній групі до початку і після завершення лікування

номер спроби

Z

Т

1

3,52

0,00 *

2

3,67

0,00 **

3

4,70

0,00 **

4

4,90

0,00 **


Примітка. * р lt; 0,05 ** р lt; 0,01 - значущі статистичні разлічія- Z - нормована нормальна випадкова величина-Т - статистичний критерій.


Таблиця 4.12. Порівняльна оцінка показників методики «запам`ятовування 10 слів» в контрольній групі до початку і після завершення лікування

номер спроби

Z

Т

1

0,90

1,50

2

0,60

6,00

3

0,79

10,50

4

0,87

5,00

Результати експериментально-психологічного дослідження

Результати експериментально-психологічного дослідження показників безпосереднього запам`ятовування, що відображають стан когнітивних функцій (пам`ять, мислення, увагу), до початку і після завершення лікування також дають підставу віднести луцетам (пірацетам) до числа ефективних засобів лікування когнітивної дисфункції.

Отримані результати клініко-психопатологічного та експериментально-психологічного дослідження дозволяють включити препарат луцетам (пірацетам) в комплекс терапевтичних заходів для хворих з органічним психосиндрома в результаті поєднаного вживання пива і міцних спиртних напоїв.

Результати використання тофізопама (грандаксина) для купірування афективних і соматовегетативних симптомів патологічного потягу до ПАР у підлітків з поєднаною залежністю від пива і канабіноїдів в період ремісії представлені нижче.

Нами оцінена ефективність тофізопама (грандаксина) для корекції афективних (тривожно-депресивних) розладів і неспецифічних соматовегетативних порушень у підлітків з поєднаною залежністю від пива і канабіноїдів в період ремісії.

Обстежено 18 проходили амбулаторне лікування підлітків у віці від 17 до 18 років з діагнозом поєднаної залежності від пива і канабіноїдів.

Використовувалися клініко-психопатологічний та експериментально-психологічний методи (шкала самооцінки тривоги Спілбергера-Ханіна, шкала депресії Зунга). Ознаки вегетативних порушень вивчалися за допомогою опитувальника Вейна (варіант, що заповнюється лікарем).

Афективні порушення в клініці СПВ були представлені розладами тривожно-депресивного спектру. Вони виявлялися внутрішньої напруженістю, тривогою, занепокоєнням, пригніченістю, поганим настроєм.

Неспецифічні соматовегетативних порушення в структурі синдрому патологічного потягу характеризувалися тремтінням у тілі і в руках, вагою в ногах, гіпергідрозом долонь, запамороченнями, погіршенням самопочуття при зміні погоди.

Проводилась динамічна оцінка афективних і соматовегетативних порушень СПВ в процесі лікування тофізопамом (грандаксин). Препарат призначали в дозі 25-50 мг в день (вранці і вдень). Тривалість курсу лікування визначалася наявністю позитивної динаміки зміни стану і склала від 14 до 21 дня. Психічний стан хворих оцінювався до початку прийому препарату і на 10-й день від початку терапії.

Результати, отримані при аналізі даних клініко-психопатологічного та експериментально-психологічного методів дослідження, представлені нижче.

Динаміка частотного розподілу симптомів афективних порушень у процесі лікування тофізопамом (грандаксин) відображена в табл. 4.13.

Таблиця 4.13. Динаміка частотного розподілу симптомів афективних порушень СПВ в процесі лікування тофізопамом (грандаксин)

симптом

етап лікування

До початку

На 10-й день

ф

Абс.

%

Абс.

%

Внутрішня напруженість

17

94,4

5

27,8

4,659 ***

тривога

15

83,3

3

16,7

4,374 ***

занепокоєння

17

94,4

3

16,7

4,659 ***

пригніченість

16

88,9

4

22,2

3,479 ***

знижений настрій

17

94,4

3

16,7

4,659 ***

Примітка. *** Plt 0,001 - значущі статистичні відмінності.

Як видно, дані клініко-психопатологічного обстеження свідчать про зменшення частоти виникнення скарг, що відбивають афективні порушення. Це свідчить про вплив тофізопама (грандаксина) на афективні прояви СПВ.

Ефективність впливу тофізопама (грандаксина) підтверджується і даними експериментально-психологічного обстеження (табл. 4.14, 4.15).

Таблиця 4.14. Динаміка показників ситуативної тривожності в процесі лікування

оціночна шкала

етап лікування

До початку

На 10-й день

Р

ситуативна тривожність

44,13 ± 1,15

32,16 + 0,67

lt; 0,05

До початку лікування середній показник ситуативної тривожності знаходився в діапазоні високого рівня. На 10-й день прийому тофізопама (грандаксина) відзначено зниження показника до помірного рівня (див. Табл. 4.15).

Таблиця 4.15. Динаміка показників депресії в процесі лікування тофізопамом (грандаксин)

оціночна шкала

етап лікування

До початку

На 10-й день

Р

Рівень депресії В. Зунга

56,42 + 0,64

45,17 + 0,34

lt; 0,05

До початку прийому тофізопама (грандаксина) рівень депресії знаходився в діапазоні помірного, на 10-й день лікування спостерігалося зниження показника депресії до рівня легкого депресивного епізоду.

За даними клініко-психопатологічного дослідження відзначено зниження частотного розподілу соматовегетативних симптомів: тремтіння в тілі і руках, важкість у ногах, гіпергідроз долонь, запаморочення, погіршення самопочуття при зміні погоди (табл. 4.16).

Таблиця 4.16. Динаміка частотного розподілу неспецифічних соматовегетативних симптомів патологічного потягу в процесі лікування тофізопамом (грандаксин)

симптом

етап лікування

До початку

На 10-й день

ф

Абс.

%

Абс.

%

Тремтіння в тілі і руках

13

72,2

2

27,8

4,056 ***

Важкість в ногах

11

61,1

1

16,7

3,951 ***

гіпергідроз долонь

16

88,9

3

16,7

4,555 ***

запаморочення

6

33,3

2

27,8

1,653 *

Погіршення самопочуття при зміні погоди

7

38,9

1

16,7

2,607 ***

Примітка. * р lt; 0,05 *** р lt; 0,001 - значущі статистичні відмінності.

Дані, представлені в таблиці, свідчать про зменшення частоти реєстрації неспецифічних симптомів патологічного потягу на тлі прийому тофізопама (грандаксина), що відображає його ефективність при лікуванні підлітків з поєднаною залежністю від пива і канабіноїдів.

Представлені результати використання грандаксина для лікування СПВ підтверджуються і даними методу оцінки прояви вегетативної дисфункції з використанням опитувальника Вейна - варіант, що заповнюється лікарем (табл. 4.17).

Таблиця 4.17. Динаміка показників прояви вегетативної дисфункції в процесі лікування тофізопамом (грандаксин)

етап лікування

До початку

На 10-й день

Р

25,32 ± 0,24

14,11 ± 0,35

lt; 0,05


Як видно, середня величина бальної оцінки до початку лікування склала 25,32 ± 0,24 бала. На 10-й день лікування вона знизилася до 14,11 ± 0,35 бала.

Таким чином, дані клініко-психопатологічного обстеження свідчать про зменшення частоти виникнення скарг, що відбивають афективні і соматовегетативних порушення СПВ у підлітків з поєднаною залежністю від пива і канабіноїдів в процесі лікування тофізопамом (грандаксин). Це підтверджується даними допоміжних методів обстеження (опитувальник Спілбергера-Ханіна, шкала депресії В. Зунга, опитувальник Вейна).

Препарат тофізопам (грандаксин) являє собою терапевтичну альтернативу бензодіазепінових транквілізаторів в корекції афективних і соматовегетативних порушень у підлітків з поєднаною залежністю від пива і канабіноїдів. Його використання доцільне для застосування в комплексній програмі реабілітації для запобігання загостренню патологічного потягу.

Проведення медикаментозного лікування необхідно комбінувати з психотерапевтичним впливом. Психотерапевтичної мішенню служить комплекс психопатологічних феноменів залежно від конопель і пива, що включає анозогнозію, порушення внутрішньосімейних стосунків, соціальну дезадаптацію.

Заходи немедикаментозного впливу, рекомендовані для підлітків з пивним алкоголізмом, ускладненим гашишной наркоманією, і членів їх сімей відображені в табл. 4.18.

Таблиця 4.18. Немедикаментозні методи корекції поєднаної залежності

мішень психотерапії

Вид психотерапевтичного впливу

анозогнозія

Раціональна індивідуальна психотерапія

Соціальна дезадаптація

Групова психотерапія (в тому числі ситуаційно-психологічний тренінг)

Порушення внутрішньосімейних відносин

Сімейна терапія (індивідуальне консультування батьків, групова психотерапія батьків)

сімейна психотерапія

Сімейна психотерапія являє собою безперервний процес, в якому умовно виділяються чотири стадії: діагностична (стадія «сімейного діагнозу»), ліквідація напружених конфліктних відносин між батьками і підлітком, реконструктивна, що підтримує.

На першому етапі здійснюється діагностика сімейних відносин, типів виховання, виявлення типу сімейної дезорганізації. На першій і другій стадії перевагу слід віддавати індивідуальних методів роботи з підлітками та членами їх сімей.

На третій стадії проводиться раціоналізація і інтерпретація усвідомлюваних членами сім`ї конфліктних відносин. На реконструктивної стадії підліткам прищеплюють позитивні навички поведінки і навчають батьків і підлітків гармонійним відносинам між собою.

У процесі сімейної терапії рекомендується використання методики конструктивної суперечки С. Кратохвіла і методу вербальної дискусії з метою формування поваги до бажань, емоцій і почуттів співрозмовника.

Погосов А.В., Аносова Е.В.
Поділитися в соц мережах:

Cхоже