Клінічна характеристика особистісних змін. Оцінка частотного розподілу симптомів

Порівняльна оцінка частотного розподілу симптомів

Порівняльна оцінка частотного розподілу симптомів соціальної дезадаптації в 1-й і 3-й групах дозволяє говорити про наростання симптомів дезадаптації у підлітків з поєднаною залежністю (3-тя група).

Вона зачіпає основні сфери діяльності (зниження пізнавальної мотивації і порушення навчальної діяльності, втрата захоплень), сімейні відносини.

Порівняльна оцінка частотного розподілу неспецифічних симптомів соціальної дезадаптації у 2-й і в 3-й групах представлена в табл. 2.26.

симптом	Група
	2-я (n = 20)		3-тя (n = 60)		ф
	Абс.	%	Абс.	%
Порушення дисципліни в навчальному закладі	15	75	40	66,7	0,71
Провокування конфліктів з педагогами	16	80	48	80	0,00
Пропуски занять в навчальному закладі	17	85	48	80	0,51
Догляд з занять	16	80	37	61,7	1,58 #
Ініціювання переказу в вечірню школу	10	50	17	28,3	1,74 *
припинення навчання	5	25	24	40	-1,25
Пропуски занять в гуртках та секціях	1	5	2	3,3	0,33
Припинення занять у гуртках і секціях	6	30	38	63,3	-2,64"
Провокування конфліктів з членами сім`ї	20	100	60	100	0,00
Втечі з дому	10	50	18	30	1,60 #
неохайність	8	40	18	30	0,81
Втрата навичок догляду за зовнішністю	7	35	15	25	0,85
Байдужість до думки оточуючих про себе	16	80	52	86,7	-0,70
Залучення до адміністративної відповідальності у зв`язку з прийомом конопель	8	40	19	31,7	0,67
Постановка на профучет в правоохоронних органах	20	100	60	100	0,00

Примітка. * Р lt; 0,05 ** р lt; 0,01 - значущі статистичні разлічія- # р gt; 0,05 - lt; 0,1 відмінності на рівні статистичної тенденції.

При аналізі частотного розподілу симптомів, пов`язаних з порушенням навчальної діяльності, не встановлено достовірних відмінностей в наступних випадках. Порушення дисципліни виявлено у 15 (75%) підлітків 2-ї групи і у 40 (66,7%) підлітків 3-ї групи (р gt; 0,05). Однаково часто в порівнюваних групах (по 80%) підлітки провокували конфлікти з педагогами.

Пропуски занять зафіксовані у 17 (85%) осіб 2-ї групи і 48 (80%) осіб 3-ї групи (р gt; 0,05). Догляд з занять відзначалися у 16 (80%) підлітків 2-ї групи і 37 (61,7%) підлітків 3-ї групи (р gt; 0,05 - lt; 0,1). Припинення навчання виявлено у 5 (25%) осіб 2-ї групи і 24 (40%) осіб 3-ї групи.

Відсутність статистично значущих відмінностей при аналізі частотного розподілу описаних вище симптомів свідчить про їх відсутності адресності. Це дозволяє говорити про те, що для підлітків з поєднаною залежністю (3-я група) і гашишной наркоманією (2-я група) притаманні симптоми шкільної дезадаптації, що призводять до припинення навчання.

Ініціювання переказу на вечірню форму навчання відзначено у 10 (50%) підлітків 2-ї групи і 17 (28,3%) підлітків 3-ї групи (р lt; 0,05). Статистично значуща відмінність в цьому випадку пов`язано з тим, що значна кількість підлітків 3-ї групи до моменту обстеження припинили навчання.

Звертає на себе увагу низька частота народження пропусків занять в гуртках і секціях [2-я група - 1 (5%), 3-я група - 2 (3,3%)]. Це пов`язано з тим, що підлітки з гашишной наркоманією і поєднаної залежністю через обмеженість інтересів вкрай рідко відвідують будь-які гуртки та секції.

До моменту обстеження у 8 (40%) підлітків 2-ї групи був факт затримання та притягнення до адміністративної відповідальності через позитивних результатів на канабіноїди при медичному огляді. У 3-й групі 19 (31,7%) підлітків притягувалися до адміністративної відповідальності у зв`язку з вживанням ними конопель.

Відсутність достовірних відмінностей частоти реєстрації аналізованого симптому (р lt; 0,05) підтверджує однаково високу інтенсивність потягу до прийому конопель у підлітків як з поєднаною залежністю (3-я група), так і з гашишной наркоманією (2-я група).

Порівняльна оцінка частотного розподілу неспецифічних симптомів, що відображають ставлення підлітків до вживання ПАР і до надання спеціалізованої наркологічної допомоги, в структурі особистісних змін в 1-й і 3-й групах відображена в табл. 2.27.

симптом	Група
	1-я (n = 60)		3-тя (n = 60)		ф
	Абс. %		Абс. %
Симптоми, що відображають ставлення до вживання ПАР
Дії з приховування стану сп`яніння	54	90	20	33,3	6,95 ***
Брехливість з метою приховування прилучення до прийому ПАР	48	80	29	48,3	3,71 ***
Втрата обережності, страху бути поміченим при вживанні ПАР	34	56,7	49	81,7	-3,03 ***
Бравірованіе досвідом прийому ПАР	42	70	53	88,3	-2,53 **
Застосування засобів, що перешкоджають розпізнаванню сп`яніння	20	33,3	14	23,3	1,22
Обмін інформацією про нові способи приховування вживання ПАР	15	25	15	25	0
Симптоми, що відображають ставлення до спеціалізованої наркологічної допомоги
Ухилення від надання медичної допомоги в наркологічних установах	26	43,3	52	86,7	-5,25 ***
Скептичне ставлення до спеціалізованої наркологічної допомоги	31	51,7	46	76,7	-2,90 ***
Переривання курсу лікування	26	43,3	34	56,7	-1,47 #
Вороже ставлення до медичних працівників наркологічних установ	20	33,3	43	71,7	-4,33 ***

Примітка. ** р lt; 0,01 *** р lt; 0,001 - значущі статистичні разлічія- # р gt; 0,05 - lt; 0,1 відмінності на рівні статистичної тенденції.

Перш за все розглянемо симптоми, що відображають ставлення підлітків до вживання ПАР. Брехливість з метою приховування прилучення до прийому ПАР достовірно частіше (р lt; 0,001) проявляли підлітки з пивним алкоголізмом [48 (80%) осіб].

У підлітків з поєднаною залежністю цей симптом встановлений в 29 (48,3%) випадках, що пов`язано з відсутністю у них необхідності приховувати проби ПАР від оточуючих. У зв`язку з цим підлітки 3-ї групи (20, або 33,3%) достовірно рідше (р lt; 0,001) здійснювали дії з приховуваннястану сп`яніння  в порівнянні з підлітками 1-ї групи (54, або 90%).

Це пояснюється втратою обережності, страху бути поміченим при вживанні ПАР, яка також з високим ступенем достовірності (р lt; 0,001) була зафіксована частіше у підлітків з поєднаною залежністю [49 (81,7%) осіб], в порівнянні з підлітками з пивним алкоголізмом [34 (56,7%) людини].

З проявом описаних вище симптомів пов`язано бравирование досвідом прийому ПАР, яке достовірно частіше (р lt; 0,01) встановлено серед обстежених в 3-й групі [53 (88,3%) людини] в порівнянні з обстежені 1-ї групи [42 (70%) людини]. Чи не встановлено статистично значущих відмінностей (р gt; 0,05) за параметрами: застосування засобів, що перешкоджають розпізнаванню сп`яніння, обмін інформацією про нові способи приховування вживання ПАР. У 1-й групі кошти, що перешкоджають розпізнаванню сп`яніння, застосовували 20 (33,3%) осіб, в 3-й групі - 14 (23,3%).

Це пов`язано з тим, що підлітки з поєднаною залежністю вже використовували кошти, що перешкоджають розпізнаванню у них стану сп`яніння коноплями (наприклад, закопували в очі судинозвужувальні краплі), на етапі формування пивного алкоголізму підлітки користувалися способами, що дозволяють приховати факти прийому пива (жувальні гумки, оральні спрей з інтенсивними ароматами, аптечне засіб «Антиполицай»).

Обстежені 1-ї групи (15 осіб, або 25%) і 3-ї групи (15 осіб, або 25%) однаково часто обмінювалися інформацією про нові способи приховування вживання ПАР. При цьому підлітки з пивним алкоголізмом ділилися способами приховування фактів прийому пива, а підлітки з поєднаною залежністю допомагали дізнатися іншим, як приховати проби конопель.

Відсутність статистично достовірних відмінностей в прояві даних симптомів дозволяє говорити про їх відсутності адресності та використовувати в діагностиці як гашишной наркоманії, так і поєднаної залежності.

Проаналізуємо симптоми, що відображають ставлення підлітків до надання спеціалізованої наркологічної допомоги. Підлітки з поєднаною залежністю достовірно частіше (р lt; 0,001) ухилялися від надання їм медичної допомоги в наркологічних установах. У 3-й групі це було в 52 (86,7%) випадках, в 1-й групі - у 26 (43,3%) випадках.

Це обумовлено достовірно частішою (р lt; 0,001) демонстрацією скептичного ставлення підлітків з поєднаною залежністю до спеціалізованої наркологічної допомоги, яка була виявлена у 46 (76,7%) осіб в 3-й групі і у 31 (51,7%) людини в 1-й групі.

Підлітки з поєднаною залежністю (43 людини, або 71,7%) достовірно частіше (р lt; 0,001) в порівнянні з підлітками 1-ї групи (20 осіб, або 33,3%) виявляли вороже ставлення до медичних працівників наркологічних установ, демонстрували негативне ставлення до запрошень на прийом до психіатра-нарколога.

Описані вище прояви сприяли тому, що підлітки з поєднаною залежністю частіше (р gt; 0,05 - lt; 0,1) переривали курс призначеного їм лікування. У 3-й групі лікування не завершили 34 (56,7%) людини, в 1-й групі - 26 (43,3%), що відображає більш низьку критику підлітків з поєднаною залежністю до наявного у них захворювання. Виявлені достовірні відмінності показників, що стосуються ставлення підлітків з поєднаною залежністю до спеціалізованої наркологічної допомоги, доцільно використовувати при побудові профілактичної роботи з ними.

Порівняльна оцінка частотного розподілу неспецифічних симптомів, що відображають ставлення підлітків до вживання ПАР і до надання спеціалізованої наркологічної допомоги, в структурі особистісних змін у 2-й і в 3-й групах відображена в табл. 2.28.

симптом	Група
	2-я (n = 20)		3-тя (n = 60)		ф
	Абс. %		Абс.	%
Симптоми, що відображають ставлення до вживання ПАР
Дії з приховування сп`яніння	16	80	20	33,3	3,81 ***
Брехливість з метою приховування прилучення до прийому ПАР	18	90	29	48,3	3,72 ***
Втрата обережності, страху бути поміченим при вживанні ПАР	17	85	49	81,7	0,34
Бравірованіе досвідом прийому ПАР	16	80	53	88,3	-0,89
Застосування засобів, що перешкоджають розпізнаванню сп`яніння	10	50	14	23,3	2,18 *
Обмін інформацією про нові способи приховування вживання ПАР	14	70	15	25	3,62 ***
Симптоми, що відображають ставлення до спеціалізованої наркологічної допомоги
Ухилення від надання медичної допомоги в наркологічних установах	18	90	52	86,7	0,40
Скептичне ставлення до спеціалізованої наркологічної допомоги	20	100	46	76,7	3,90 ***
Переривання курсу лікування	15	75	34	56,7	1,51 #
Вороже ставлення до медичних працівників наркологічних установ	13	65	43	71,7	-0,41

Примітка. * р lt; 0,05 *** р lt; 0,001 - значущі статистичні разлічія- # р gt; 0,05 - lt; 0,1 відмінності на рівні статистичної тенденції.

Розглянемо симптоми, що характеризують відношення підлітків до вживання ПАР. Брехливість з метою приховування прилучення до прийому ПАР достовірно частіше (р lt; 0,001) спостерігалася у підлітків з гашишной наркоманією (18 осіб, або 90%) у порівнянні з підлітками з поєднаною залежністю (29 осіб, або 48,3%).

Цей факт можна пояснити тим, що у підлітків 2-ї групи зберігалася необхідність приховування проб ПАР від оточуючих, в той час як підлітки 3-ї групи цю необхідність втрачали. З тих же причин підлітки 2-ї групи (16 осіб, або 80%) достовірно частіше (р lt; 0,001) робили дії з приховування стану сп`яніння в порівнянні з підлітками 3-ї групи (20 осіб, або 33,3%).

Встановлено статистично значущі відмінності в порівнюваних групах за показниками: застосування засобів, що перешкоджають розпізнаванню сп`яніння, обмін інформацією про нові способи приховування вживання ПАР. У 2-й групі кошти, що перешкоджають розпізнаванню сп`яніння коноплями, застосовували 10 (50%) осіб, у 3-й групі - 14 (23,3%).

Достовірні відмінності (р lt; 0,05) пов`язані з тим, що підлітки з поєднаною залежністю вже неодноразово були помічені родичами в стані алкогольного сп`яніння, конфліктували з ними через це і внаслідок цього менш ризикували бути поміченими в сп`янінні коноплями.

У зв`язку з цим обстежені 3-ї групи (15 осіб, або 25%) достовірно рідше (р lt; 0,001) обмінювалися інформацією про нові способи приховування вживання конопель в порівнянні з обстежені 2-ї групи (14 осіб, або 70%).

Втрата обережності, боязні бути поміченим при вживанні ПАР була зафіксована в групі підлітків з гашишной наркоманією в 17 (85%) випадках, в групі підлітків з поєднаною залежністю - в 49 (81,7%) випадках. Це було пов`язано з бравірованіе досвідом прийому ПАР, яке встановлено серед обстежених у 2-й і в 3-й групах відповідно в 16 (80%) і 53 (88,3%) випадках. Відсутність статистично значущих відмінностей підтверджує, що наявні у підлітків 2-ї групи симптоми проявляються і у обстежених в 3-й групі на стадії поєднаної залежності.

Далі зупинимося на симптомах, що відображають ставлення підлітків до надання спеціалізованої наркологічної допомоги. Підлітки з поєднаною залежністю (46 осіб, або 76,7%) достовірно рідше (р lt; 0,001) проявляли скептичне ставлення до спеціалізованої наркологічної допомоги в порівнянні з підлітками з гашишной наркоманією (20 осіб, або 100%).

Переривали курс лікування в 3-й групі 34 (56,7%) людини, у 2-й групі - 15 (75%) осіб, відмінності на рівні тенденцій достовірності (р gt; 0,05 - lt; 0,1). Вороже ставлення до медичних працівників наркологічних установ відзначено у 43 (71,7%) підлітків в 3-й групі і у 13 (65%) - у 2-й групі.

Статистично достовірних відмінностей тут не зафіксовано (р gt; 0,05). Їх також не відзначено при аналізі показника «ухилення від надання медичної допомоги в наркологічних установах» (р gt; 0,05), яке було зафіксовано у 18 (90%) обстежених у 2-й групі і у 52 (86,7%) - в 3-й групі. Це дозволяє говорити про недостатню критиці до захворювання у підлітків як з гашишной наркоманією, так і з поєднаною залежністю.

Виявлені особливості ставлення підлітків з поєднаною твісімостью до отримання спеціалізованої наркологічної допомоги доцільно використовувати при побудові профілактичної роботи з ними.

Погосов А.В., Аносова Е.В.