Діагностика нефролитиаза

У розпізнаванні нефролітіазу допомагає анамнез (наявність нападів ниркової коліки з характерною іррадіацією болю, відходження з сечею конкрементів і ін.). Нирка рідко буває збільшеною, тому вона зазвичай не пальпіруется- обмацування її іноді болісно може бути виражений симптом Пастернацького.
У разі приєднання інфекції підвищується температура, з`являється лейкоцитоз. Слід пам`ятати, що лейкоцитоз може спостерігатися і при асептичному сечі на висоті нападу ниркової коліки, як і підвищена ШОЕ. У випадках неінфікованої нефролитиаза іноді виникає незначна альбумінурія, в сечі з`являються поодинокі циліндри і солі, зазвичай відповідні хімічним складом каменю.
При хромоцистоскопии знаходять відставання за часом виділення їх відповідного мочеточникового гирла індиго-карміну і ослаблення інтенсивності забарвлення їм сечі. При нирковій коліці, оклюзії каменем верхніх сечових шляхів виділення индигокармина не спостерігається.
Для розпізнавання нефролитиаза велике значення мають рентгенологічні методи дослідження. На оглядовому знімку у більшості хворих знаходять тіні конкрементів різної щільності, в залежності від їх хімічного складу. Однак відсутність на знімку тіні конкременту, що зустрічається у 8% хворих нефролітіазом, ще не є абсолютним доказом того, що камінь в нирці або сечоводі відсутня. Це спостерігається частіше при уратів, цистинових і ксантинових каменях. Невидимі на оглядовому знімку такі камені можуть бути виявлені на пневмопіелограмме і урограмме.

Екскреторна урографія дозволяє встановити як наявність конкрементів, так і функціональний стан нирок і верхніх сечових шляхів. У тих випадках, коли ці методи не дають уявлення про функціональні і анатомічних змінах в нирці (гідронефроз, піонефроз і ін.), Застосовують ізотопну ренографію, ультразвукову еонографію, ретроградну пієлографію, ниркову ангіографію.
клінічна нефрологія
під ред. Тареева Е.М.

Поділитися в соц мережах:
Увага, тільки сьогодні!
Cхоже