Наша тактика хірургічного лікування хворих з воронкоподібною деформацією грудної клітини

Воронкоподібна деформація грудної клітини зустрічається у 91% хворих з вадами розвитку грудної клітини і серед усіх ортопедичних захворювань становить від 0,6 до 1,3% (Кондрашин Н.І., Урмонас В.К., 1983 Тимощенко В.А., 1995 Гафаров З .х., 1996- Малахов О.А., 2003 Виноградов А.В., 2004). Хірургічне лікування лійкоподібної деформації грудної клітини досить добре освітлено в сучасній науковій літературі, але тим не менш, є складною проблемою ортопедії. Основним моментом залишається вибір методу втручання на грудній клітці, що дозволяє зберегти її каркасні, тим самим запобігти розвитку парадоксального дихання і звести до мінімуму операційні ускладнення, пов`язані з залученням при втручаннях на грудній клітці життєво важливих органів.

Мета роботи - вироблення показань до оперативного лікування лійкоподібної деформації грудної клітки, обгрунтування адекватного методу торакопластікі і фіксації грудинно-реберного комплексу в залежності від віку хворого і форми деформації. Відпрацювати елементи передопераційної підготовки, тактику медичного персоналу і поведінку хворого в ранньому та пізньому післяопераційному періоді.

За останні 30 років в клініці перебувало під наглядом 318 хворих у віці від 2,5 місяців до 36 років з різними формами і ступенями лійкоподібної деформації грудної клітки. Всім хворим проводилося комплексне обстеження з боку серцево-судинної системи (ЕКГ, УЗД). У двох третин хворих виявляли порушення скорочувальної здатності міокарда, синусовую тахікардію і аритмію. Для виявлення функції легень проводили електроміографічне дослідження дихальних (міжреберних) і допоміжних (івательних і трапецієвидна) м`язів, вивчалася функція зовнішнього дихання, а також застосовувався метод рентгенопневмографіі (Степнов В.Н., Михайлов В.А. 1988), що дозволяє в точній кількісному відношенні визначити дихальну здатність різних ділянок легких. В останні роки визначали і вивчали топографічні параметри по комп`ютерної томографії. При цьому дослідженні визначалося і оцінювалося грудо-хребетна простір з різних осях, взаєморозташування і співвідношення внутрішніх органів, наявність патологічних утворень. На підставі отриманих даних обстеження хворим диференційовано проводилася передопераційна підготовка, що включає ЛФК, масаж грудної клітини, електростимуляція міжреберних м`язів, дихальна гімнастика, ГБО-терапія.

Прооперовано 98 осіб у віці від 7 до 24 років. Нами (Краснов А.Ф., Степнов В.Н., 1984) запропонована нова технологія оперативного лікування лійкоподібної деформації грудної клітки, в основу якої покладено спосіб лікування ВДГК (Краснов А.Ф., Степнов В.Н., 1984- авторське свідоцтво № 1192800), при якому кістковий трансплантат клиноподібної форми, укладали в щілину, утворену після розтину тіла грудини і виправлення деформації, при цьому частина трансплантата впроваджувалася в рукоятку грудини. Досить щільна фіксація дозволяла відмовитися від фіксуючих тракційних лігатур і дозволяла на 3-4 день проводити реабілітацію із застосуванням ГБО. До запропонованого способу реформації грудини додавали модифіковану нами поднакостнічную остеотомію ребер (48 хворих), дезінсерцію прямих м`язів з низведением їх проксимальної частини по обидва боки реберної дуги (52 хворих), створення опорних майданчиків в центрі, вгорі і з боків грудинно-реберного комплексу, що збільшувало стабільність мобілізованого пластрона (29 хворих). Для поліпшення функції дихання виконували економний міоліз діафрагми (36 хворих). У 75 хворих отримані хороші результати, у 21 - задовільні і незадовільні - у 2 хворих. Всім хворим проводилося комплексне реабілітаційне лікування, що включає в себе дихальну гімнастику, масаж і електростимуляцію міжреберних м`язів, ГБО-терапію. Виконувався активний комплексний моніторинг хворих з системним комплексним обстеженням, що показало значне поліпшення всіх параметрів суб`єктивних і об`єктивних оцінок.

Таким чином, запропонована нами технологія оперативного лікування лійкоподібної деформації грудної клітки, в якій поєднуються втручання на кістках, грудних і черевних м`язів, а також діафрагми із застосуванням диференційованого післяопераційного лікування, сприяє усуненню деформації грудної клітки, поліпшує стабільність грудинно-реберного комплексу, знижує ймовірність рецидиву деформації і покращує компенсаторні можливості організму у хворих з воронкоподібною деформацією грудної клітки.


Краснов А.Ф., Ковальов О.В., Степнов В.Н., Чернишов Д.Г.
ГОУВПО "Самарський державний медичний університет"


Поділитися в соц мережах:

Cхоже