Результативність комп`ютерної томографії в хірургічному лікуванні хворих

Відео: У дитячій обласній лікарні відбулося урочисте відкриття хірургічного відділення

Результативність комп`ютерної томографії в хірургічному лікуванні хворих з воронкоподібною деформацією грудної клітини

З метою достовірної оцінки результатів на етапах хірургічного лікування нами було проведено дослідження 41 пацієнта методом комп`ютерної томографії. При фронтальному скануванні грудної клітини визначали напрямок і хід ребрових хрящів, площину викривлення грудини, положення серця і легенів, виявляли ділянки порушеною пневматизации легеневої паренхіми. Було виявлено збільшення діаметра круглих стовбурів артерій і вен через венозного застою і артеріальної легеневої гіпертензії. На отриманих томограммах чітко визначали зони росту грудини, наявність яких свідчило про збережених пластичних властивостях каркаса грудної клітини, що дуже важливо для вибору способу мобілізації ГРК і прогнозу майбутнього хірургічного лікування.

Для об`єктивізації результатів дослідження, оцінки ступеня зміни форми і розмірів грудної клітини після хірургічного лікування нами були визначені і вивчені 6 основних томографічних параметрів (рацпропозицію №467, 2005, «Методика діагностики хворих з ВДГК по томографічних параметрам»).

Це відстань від заднього контуру грудини до переднього контуру хребта. Відстань між найбільш віддаленими точками бічних поверхонь грудної клітки у фронтальній площині. Відстань від найбільш дорсальній точки грудної клітки справа і зліва (вершина Гіббуса) до найбільш вентральної точки з відповідної сторони. Відстань від правого і лівого контурів грудини до найбільш вентральної точки (вершина Гіббуса) з відповідної сторони.

Відстань від заднього контуру грудини до переднього контуру хребта дорівнювало до операції в середньому 67,5 ± 23,8 мм, після операції воно склало 157,4 ± 27,2 мм, тобто збільшилася в середньому на 89,9 мм, що свідчить про наближення грудної клітини до правильній формі і вказує на зменшення СТІ. Відстань між найбільш віддаленими точками бічних поверхонь грудної клітки у фронтальній площині до операції дорівнювало в середньому 234,8 ± 14,9 мм, після операції - 231,5 ± 15,5 мм. Відстань від найбільш дорсальній точки грудної клітини до найбільш вентральної точки зліва збільшилася в післяопераційному періоді. До операції воно дорівнювало в середньому 117,7 ± 9,2 мм, після оперативного лікування - 131,6 ± 18,2 мм, різниця склала 13,9 мм. Відстань від найбільш дорсальній точки грудної клітини до найбільш вентральної точки справа до операції дорівнювало в середньому 118,9 ± 12,1 мм. Після операції величина розглянутого параметра зросла в середньому до 130,5 ± 12,2 мм. Збільшення даного показника відображає наближення грудної клітини до правильної симетричній формі. СТІ до операції був в середньому - 3,5, після операції - 2,2, тобто зменшився на 1,3. Виявлені після оперативного лікування у 41 пацієнта зміни обраних параметрів КТ достовірно відображають формування у грудної клітини правильної симетричної форми.

Запропонована нами методика вимірювання параметрів КТ у хворих з ВДГК дозволяє вивчити і проаналізувати зміну розмірів грудної клітки в до- і післяопераційному періоді, об`єктивно оцінити взаєморозташування органів грудної порожнини, виявити або порівняти торакометріческіе зміни на етапах відновного лікування.


Юдін А.Є., Степнов В.Н., Чернишов Д.Г.
Міська клінічна лікарня №1, міська дитяча лікарня № 2, м Самара


Поділитися в соц мережах:

Cхоже