Алергія харчова. Клінічні прояви

Відео: Що таке харчова алергія, як вона проявляється?

А.М. Ногаллер (1983) зазначає, що клінічні прояви харчової алергії відносяться переважно до гіперчутливості негайного типу і частіше в зв`язку з цим розвиваються в короткі терміни після прийому їжі - через 5-10 хв або 3 4 ч (отсроченно-негайна).

Подібні симптоми в зв`язку з цим виникають раптово і можуть протікати гостро, частіше з переважанням загальних реакцій - падінням артеріального тиску, тахікардією, сверблячкою шкірних покривів, раптової загальною слабкістю, підвищенням температури тіла (анафілактичний або анафілактоїдний тип).

При бурхливому розвитку харчової алергії можливі блювота, болі в області живота з явищами діареї.

У таких пацієнтів чітко простежується харчової алергологічний анамнез у вигляді непереносимості того чи іншого харчового продукту, алергічні реакції зникають через кілька годин після вилучення з їжі алергену, при наданні невідкладної допомоги у них високоефективні адреналін - 0,1% розчин (0,5-1, 0 мл) на фізіологічному розчині хлориду натрію внутрішньовенно, солу-медрол - до 60-120 мг в залежності від необхідності, антигістамінні засоби.

У пацієнтів без яскраво вираженої реакції на харчовий алерген у випадках неодноразового прийняття його як харчового продукту можуть сформуватися стерті алергічні реакції, що супроводжуються хронізації процесу, формуванням патологічних змін в шлунково-кишковому тракті.

Представляють інтерес спостереження А.М. Ногаллер (1983), наведені в табл. 28, з якої випливає, що найбільш часто подібна патологія виникає у вигляді гастроентероколіту, хронічного коліту. Звертає на себе увагу і той факт, що на тлі харчової алергії можуть відзначатися зміни з боку гепатобіліарної системи. На думку A.M. Ногаллер, при харчової алергії виникають дифузні зміни в гепатоцитах з розвитком гепатомегалії, холестатичного синдрому.

Зміни паренхіматозних органів черевної порожнини (печінки і підшлункової залози) частіше спостерігаються при алергії до продуктів тваринного походження, при сенсибілізації до молока переважають зміни в вигляді ентеропатією і коліту (С.Л. Бахнов, Д.К. Хейнер, 1985), що може супроводжуватися блювотою, болями в животі, діареєю, стеаторея, навіть кишковими кровотечами, тобто ентеропатію з синдромом порушення усмоктування, ентероколіт, виразковий коліт, Прокталгія, стоматитом, набряком губ.

Таблиця 28. Частота харчової алергії при хронічних захворюваннях органів травлення (А.М. Ногаллер, 1983)
Частота харчової алергії при хронічних захворюваннях органів травлення (А.М. Ногаллер, 1983)

При алергії до молока можливий розвиток через кілька хвилин після його прийому набряклості губ і язика, регресує через кілька годин ПРЧ відсутності будь-яких інших змін.

Дуже строкатою може бути палітра клінічних алергічних реакцій поза шлунково-кишкового тракту з ураженням дихальних шляхів (риніт, бронхіт, астма, «хронічний кашель»), шкірних покривів (нейродерміт, кропив`янка, набряк Квінке, себорейниє висипання, перианальная висип, пурпура, герпетиформний дерматит ), кровотворної системи (анемії, тромбоцитопенії, еозинофілії), центральної нервової системи ( «алергічний синдром напруги і втоми»), сечовивідних шляхів (мимовільне сечовипускання, Цистит, нефротичний синдром).

С.Л. Бахнов, Д.К. Хейнер (1985) вказують на затримку розвитку, синдром раптової смерті у дітей молодше одного року під час сну внаслідок сенсибілізації їх до коров`ячого молока. Синдром раптової смерті можна пояснити розвитком анафілактичного шоку після вечірнього прийому молока або регургітацією вмісту шлунка з подальшою аспірацією його в бронхіальні шляху.

діагноз

У діагностиці харчової алергії визначальне значення мають: алергологічний анамнез- клінічні прояви- алергологічне тестування - проведення елімінаційних і провокаційних проб, накожное тестування з харчовими алергенами, лабораторні методи специфічної діагностики, визначення специфічних антитіл (IgЕ) до харчових алергенів.

Алергологічнийанамнез

У пацієнтів з харчовою алергією в ранньому дитинстві часто простежується непереносимість харчових продуктів, яка може проявлятися неспокійним сном і періодичною зміною стільця - легкої скороминущої діареєю, зміною консистенції, запаху і кольору калу (диспепсический синдром). Ці явища можуть відзначатися від початку прикорму або навіть на етапі годування зцідженим грудним донорським молоком.

В анамнезі таких пацієнтів в однорічному віці поряд з диспепсичним синдромом часто відзначаються прояви ексудативного діатезу (діспепсідерматологіческій синдром) або риніту, кон`юнктивіту (діспепсіреспіраторний синдром), які на другому-третьому році життя піддаються інволюції при дотриманні певного відпрацьованого практикою режиму харчування або можуть трансформуватися і придбати характер нейродерміту або екземи.

Важливим при цьому вказівки на періодичні різні порушення з боку шлунково-кишкового тракту при зміні режиму харчування, недотримання гіпоалергенної дієти, вживанні з їжею підозрюваного алергену і погіршенні перебігу захворювання або при його рецидивах.

Проведення елімінаційних і провокаційних проб

При подібному «тестуванні» доцільно ведення харчового щоденника із зазначенням харчової навантаження протягом доби і описом клінічних проявів захворювання. При проведенні елімінації - виключення певного продукту протягом тижня ретельно, детально аналізуються і реєструються суб`єктивні і об`єктивні реакції пацієнта. Подібне тестування здійснюється спочатку з передбачуваним харчовим алергеном, а потім з імовірнісним неподозреваемие - молоком, яйцем, рибою і т.д.

Якщо цього недостатньо для ідентифікації харчового алергену, то приступають до провокаційних проб - після елімінації підозрюваного харчового продукту протягом п`яти днів здійснюється його прийом в ранковий час в кількості до 100 г. При наявності у пацієнта алергологічних реакцій негайного типу проби проводяться під контролем лікаря в умовах стаціонару.

На тлі проведення провокаційної проби з харчовим продуктом оцінюються клінічні прояви (з боку шлунково-кишкового тракту і поза ним), гематологічні зрушення (лейкоцити, еозинофіли, тромбоцити периферичної крові), гемодинамічні показники (параметри артеріального тиску, частота пульсу).

Провокаційна проба з харчовими алергенами вважається позитивною при загостренні проявів харчової алергії, зниження числа еозинофілів, тромбоцитів більше 20%, зниженні параметрів АД на 15-20 мм рт. ст., прискоренні частоти пульсу більше 10 ударів в хвилину, що реєструються через 30 і 90 хв після провокаційної проби.

Нашкірне тестування з харчовими алергенами

Залежно від способу приготування харчового алергену накожное тестування може здійснюватися за допомогою скаріфікаціонних або внутрішньошкірних проб - см. Діагностичні алергени.

Лабораторні методи специфічної діагностики

Тест деструкції огрядних клітин, визначення специфічних - см. Специфічна діагностика.

Дослідження імунологічного гомеостазу дозволяє здійснювати диференціальну діагностику типу алергічної реакції при харчової алергії з урахуванням змін імунних комплексів, активації комплементу, спектра імуноглобулінів.

З урахуванням передбачуваних механізмів алергії до молока, узагальнених С.Л. Бахнов і Д.К. Хейнер, 1985 (див. Табл. 29), наводимо деякі критерії диференціації різних типів алергічних реакцій при харчовій алергії.

Таблиця 29. Передбачувані механізми алергії до молока
Передбачувані механізми алергії до молока

Н. А. Скепьян
Увага, тільки СЬОГОДНІ!
Поділися в соц мережах:
—хоже