Алергія харчова. Клінічні прояви

Відео: Що таке харчова алергія, як вона проявляється?

А.М. Ногаллер (1983) зазначає, що клінічні прояви харчової алергії відносяться переважно до гіперчутливості негайного типу і частіше в зв`язку з цим розвиваються в короткі терміни після прийому їжі - через 5-10 хв або 3 4 ч (отсроченно-негайна).

Подібні симптоми в зв`язку з цим виникають раптово і можуть протікати гостро, частіше з переважанням загальних реакцій - падінням артеріального тиску, тахікардією, сверблячкою шкірних покривів, раптової загальною слабкістю, підвищенням температури тіла (анафілактичний або анафілактоїдний тип).

При бурхливому розвитку харчової алергії можливі блювота, болі в області живота з явищами діареї.

У таких пацієнтів чітко простежується харчової алергологічний анамнез у вигляді непереносимості того чи іншого харчового продукту, алергічні реакції зникають через кілька годин після вилучення з їжі алергену, при наданні невідкладної допомоги у них високоефективні адреналін - 0,1% розчин (0,5-1, 0 мл) на фізіологічному розчині хлориду натрію внутрішньовенно, солу-медрол - до 60-120 мг в залежності від необхідності, антигістамінні засоби.

У пацієнтів без яскраво вираженої реакції на харчовий алерген у випадках неодноразового прийняття його як харчового продукту можуть сформуватися стерті алергічні реакції, що супроводжуються хронізації процесу, формуванням патологічних змін в шлунково-кишковому тракті.

Представляють інтерес спостереження А.М. Ногаллер (1983), наведені в табл. 28, з якої випливає, що найбільш часто подібна патологія виникає у вигляді гастроентероколіту, хронічного коліту. Звертає на себе увагу і той факт, що на тлі харчової алергії можуть відзначатися зміни з боку гепатобіліарної системи. На думку A.M. Ногаллер, при харчової алергії виникають дифузні зміни в гепатоцитах з розвитком гепатомегалії, холестатичного синдрому.

Зміни паренхіматозних органів черевної порожнини (печінки і підшлункової залози) частіше спостерігаються при алергії до продуктів тваринного походження, при сенсибілізації до молока переважають зміни в вигляді ентеропатією і коліту (С.Л. Бахнов, Д.К. Хейнер, 1985), що може супроводжуватися блювотою, болями в животі, діареєю, стеаторея, навіть кишковими кровотечами, тобто ентеропатію з синдромом порушення усмоктування, ентероколіт, виразковий коліт, Прокталгія, стоматитом, набряком губ.


При алергії до молока можливий розвиток через кілька хвилин після його прийому набряклості губ і язика, регресує через кілька годин ПРЧ відсутності будь-яких інших змін.

Дуже строкатою може бути палітра клінічних алергічних реакцій поза шлунково-кишкового тракту з ураженням дихальних шляхів (риніт, бронхіт, астма, «хронічний кашель»), шкірних покривів (нейродерміт, кропив`янка, набряк Квінке, себорейниє висипання, перианальная висип, пурпура, герпетиформний дерматит ), кровотворної системи (анемії, тромбоцитопенії, еозинофілії), центральної нервової системи ( «алергічний синдром напруги і втоми»), сечовивідних шляхів (мимовільне сечовипускання, Цистит, нефротичний синдром).

С.Л. Бахнов, Д.К. Хейнер (1985) вказують на затримку розвитку, синдром раптової смерті у дітей молодше одного року під час сну внаслідок сенсибілізації їх до коров`ячого молока. Синдром раптової смерті можна пояснити розвитком анафілактичного шоку після вечірнього прийому молока або регургітацією вмісту шлунка з подальшою аспірацією його в бронхіальні шляху.

діагноз

У діагностиці харчової алергії визначальне значення мають: алергологічний анамнез- клінічні прояви- алергологічне тестування - проведення елімінаційних і провокаційних проб, накожное тестування з харчовими алергенами, лабораторні методи специфічної діагностики, визначення специфічних антитіл (IgЕ) до харчових алергенів.

Алергологічнийанамнез

У пацієнтів з харчовою алергією в ранньому дитинстві часто простежується непереносимість харчових продуктів, яка може проявлятися неспокійним сном і періодичною зміною стільця - легкої скороминущої діареєю, зміною консистенції, запаху і кольору калу (диспепсический синдром). Ці явища можуть відзначатися від початку прикорму або навіть на етапі годування зцідженим грудним донорським молоком.

В анамнезі таких пацієнтів в однорічному віці поряд з диспепсичним синдромом часто відзначаються прояви ексудативного діатезу (діспепсідерматологіческій синдром) або риніту, кон`юнктивіту (діспепсіреспіраторний синдром), які на другому-третьому році життя піддаються інволюції при дотриманні певного відпрацьованого практикою режиму харчування або можуть трансформуватися і придбати характер нейродерміту або екземи.

Важливим при цьому вказівки на періодичні різні порушення з боку шлунково-кишкового тракту при зміні режиму харчування, недотримання гіпоалергенної дієти, вживанні з їжею підозрюваного алергену і погіршенні перебігу захворювання або при його рецидивах.

Проведення елімінаційних і провокаційних проб

При подібному «тестуванні» доцільно ведення харчового щоденника із зазначенням харчової навантаження протягом доби і описом клінічних проявів захворювання. При проведенні елімінації - виключення певного продукту протягом тижня ретельно, детально аналізуються і реєструються суб`єктивні і об`єктивні реакції пацієнта. Подібне тестування здійснюється спочатку з передбачуваним харчовим алергеном, а потім з імовірнісним неподозреваемие - молоком, яйцем, рибою і т.д.

Якщо цього недостатньо для ідентифікації харчового алергену, то приступають до провокаційних проб - після елімінації підозрюваного харчового продукту протягом п`яти днів здійснюється його прийом в ранковий час в кількості до 100 г. При наявності у пацієнта алергологічних реакцій негайного типу проби проводяться під контролем лікаря в умовах стаціонару.

На тлі проведення провокаційної проби з харчовим продуктом оцінюються клінічні прояви (з боку шлунково-кишкового тракту і поза ним), гематологічні зрушення (лейкоцити, еозинофіли, тромбоцити периферичної крові), гемодинамічні показники (параметри артеріального тиску, частота пульсу).

Провокаційна проба з харчовими алергенами вважається позитивною при загостренні проявів харчової алергії, зниження числа еозинофілів, тромбоцитів більше 20%, зниженні параметрів АД на 15-20 мм рт. ст., прискоренні частоти пульсу більше 10 ударів в хвилину, що реєструються через 30 і 90 хв після провокаційної проби.

Нашкірне тестування з харчовими алергенами

Залежно від способу приготування харчового алергену накожное тестування може здійснюватися за допомогою скаріфікаціонних або внутрішньошкірних проб - см. Діагностичні алергени.

Лабораторні методи специфічної діагностики

Тест деструкції огрядних клітин, визначення специфічних - см. Специфічна діагностика.

Дослідження імунологічного гомеостазу дозволяє здійснювати диференціальну діагностику типу алергічної реакції при харчової алергії з урахуванням змін імунних комплексів, активації комплементу, спектра імуноглобулінів.

З урахуванням передбачуваних механізмів алергії до молока, узагальнених С.Л. Бахнов і Д.К. Хейнер, 1985 (див. Табл. 29), наводимо деякі критерії диференціації різних типів алергічних реакцій при харчовій алергії.


Н. А. Скепьян