Затримка росту у дітей молодшого віку. Фізикальне обстеження

Відео: Затримка у дітей мовного розвитку. Як «розговорити» наших дітей? Виховання дітей. Мамина школа

фізикальне обстеження

За допомогою клінічних критеріїв, визначених при першому відвідуванні лікаря (т. Е. При зборі анамнезу та фізикальному обстеженні), лікар може виявити більше 80% випадків, в яких причиною порушень росту є органічне захворювання.

Дані анамнезу можуть звернути увагу лікаря на конкретну патологію, але тим не менш необхідно докладний клінічне дослідження.

Для того щоб поставити діагноз порушення росту, необхідно перш за все акуратно виміряти довжину і масу тіла, а також окружність голови дитини.

Товщина жирової складки демонструє стан підшкірного жирового шару і може допомогти визначити ступінь і тривалість порушення харчування.

За загальним виглядом дитини можна скласти враження про гігієнічному режимі, про наявність грубих вроджених аномалій, про активність зорового контакту з навколишнім, про природному положенні дитини-синці можуть свідчити про грубе поводження з дитиною. При виявленні патологічних симптомів необхідні додаткові дослідження відповідної системи органів.

Патологія голови та очей може свідчити як про наявність генетичної патології, внутрішньоутробних ушкоджень, так і про неправильне поводження з дитиною. катаракта може бути викликана перенесеної внутрішньоутробно вірусною інфекцією або ж дефіцитом ферментів, наприклад галактоземією.

Необхідно перевірити функції дихання і ковтання, оскільки порушення їх впливає на засвоєння енергії і може викликати як її недостатнє надходження, так і надлишковий витрата. Дослідження грудної клітини, серця і органів черевної порожнини допомагають виявити патологію і встановити органічні захворювання.

Наявність патології статевих органів свідчить про ендокринній захворюванні. Хромосомніаберації можуть супроводжуватися патологічної дерматогліфіка. Аномалії кінцівок також можуть свідчити про хромосомної патології або сімейному генетичне захворювання.

Будь-яка неврологічна аномалія може бути причиною порушення росту. Навіть у дітей з неорганічними порушеннями росту можуть спостерігатися зміни сили м`язів, м`язового тонусу і психічних функцій. Детальний неврологічне дослідження, а також тестування психічних функцій допомагають встановити правильний діагноз.

Для проведення цих досліджень часто вдаються до допомоги фізіотерапевтів і фахівців з професійної реабілітації.

діагностичні дослідження

У хворих з порушеннями росту лабораторні дослідження застосовують тільки прицільно, після збору анамнезу та клінічного дослідження. Наприклад, хворому з наявністю в анамнезі блювоти і аспірації необхідно провести рентгенографію стравоходу з ковтком барію для виявлення стравохідного рефлюкса- хворому з наявністю в анамнезі смердючого жирного стільця і рецидивуючих пневмоній - аналіз поту для виявлення муковісцидозу. Доцільно провести аналіз крові і сечі, зробити посів крові, дослідити рівень електролітів і СО2 плазми, рівень азоту сечовини і креатиніну.

На підставі досвіду встановлено, що тільки невелика частина (0,8-1,4%) лабораторних досліджень допомагає поставити діагноз причини порушень росту у дітей.

У цій главі недоцільно розглядати всі органічні причини, що викликають порушення росту, і описувати необхідні при цьому лабораторні аналізи. До числа найбільш поширених скринінг-тестів, які не згадуваних вище, відносяться: проби функцій щитовидної залози при порушеннях її функцій-рентгенограми грудної клітини при хронічних інфекціях, аномаліях або захворюваннях серця-ЕКГ при патології серця-внутрішньовенна пієлографія при хронічних інфекціях сечовивідних шляхів або при аномаліях сечовивідних шляхів- печінкові проби при симптомах захворювань печінки-рівень кальцію і фосфору при підозрі на рахіт або захворювання паращитовидних залоз- комп`ютерна томографія черепа при наявності осередкової неврологічної сімптоматікі- рівень імуноглобуліну в плазмі при імунодефіцитних состояніях- ШОЕ при запальних або колагенових захворюваннях-цукор крові натще при наявності глюкози в сечі-визначення рН стільця, виявлення відновлюють речовин або жиру в стільці при порушеннях всмоктування дисахаридів або жирів- дослідження шлунково-кишкового тракту з барієм при вадах розвитку, хвороби Гіршпрунга або стенозу воротаря.

Рентгенографія скелета часто допомагає поставити діагноз при затримці лінійного росту тіла. У дітей з генетично обмеженим потенціалом росту внаслідок сімейного маленького росту, дисгенезии статевих залоз, хондродистрофії виявляється нормальна швидкість лінійного росту кісток і відповідність кісткового віку хронологічним віком дитини.

Якщо зростання дитини менше нижньої межі норми, але при цьому швидкість його росту паралельна швидкості росту дітей з нижньою межею норми зростання і дозрівання кісток відповідає віку, визначеного за зростом, то говорять про конституціональної затримки.

Якщо зростання дитини значно нижче нижньої межі норми, а швидкість росту близька до нижньої межі нормальної швидкості росту, дозрівання кісток відстає від хронологічного віку, але відповідає віку, визначеного за зростом, то, ймовірно, має місце системне захворювання. Як правило, якщо у дитини зростання прогресивно відстає від нижньої межі норми або від певного раніше графіка зростання і при цьому є значна затримка дозрівання кісток, то мова йде про хронічний системному або ендокринній захворюванні.

Якщо при лабораторному дослідженні в даний момент патологія не визначається, слід пам`ятати про можливість її виявлення в майбутньому. Перед постановкою остаточного діагнозу необхідно верифікувати дані лабораторного дослідження, зіставивши їх з анамнезом і результатами фізикального обстеження.

Оцінка і діагностичний підхід 

Для оцінки прогнозу дитини з порушеннями росту необхідний ще один важливий крок - клінічне спостереження. Його можна проводити амлубаторно, якщо порушення зростання не настільки значні, що загрожують життю, і якщо лікар упевнений у високій якості догляду за дитиною. Однак найчастіше потрібен нагляд в стаціонарі. Ідеальним варіантом клінічного спостереження є відвідування на дому, але часто це неможливо.

Метою спостереження є верифікація симптомів, виявлених при зборі анамнезу, оцінка відносин між дитиною та її батьками або опікунами, спостереження розвитку дитини в динаміці, залучення батьків або опікунів дитини в спеціалізоване лікування дитини та догляд за ним, включаючи корекцію харчування. Якщо на підставі анамнезу, клінічного та лабораторного обстеження у хворого підозрюється органічне Захворювання, для додаткового обстеження необхідна госпіталізація.

Спостереження за дитиною протягом навіть одного тижня дозволяє достовірно оцінити масу тіла дитини і достатність харчування. Якщо в умовах адекватного харчування і догляду у хворого відновлюється нормальне збільшення маси тіла, то, найімовірніше, однією з причин порушення росту є психосоціальний збіднення оточення дитини та енергетична недостатність харчування. Втім навіть відсутність такого збільшення протягом одного тижня не виключає присутності цих причин.

Оцінка стану хворих з порушеннями росту в лікарні або амбулаторних умовах часто полегшується при підключенні до неї фахівців різних спеціальностей. Ними можуть бути дієтолог, дитячий лікар, психолог, фахівець з реабілітації або фізіотерапії, працівник служб соціального забезпечення, патронажна сестра або дитяча медична сестра, логопед, вихователь дітей молодшого віку.

Кожен з них повинен дослідити дитини з точки зору своєї спеціальності. У випадках коли причиною порушення росту є збіднення психоемоційної сфери дитини, навіть одноразова проста зустріч кваліфікованого лікаря з батьками або опікунами дитини не тільки дає ключі до діагнозу, але і стає першим лікувальним заходом.

За період спостереження може виявитися нова клінічна симптоматика. При частих зустрічах лікаря з сім`єю дитини може виникнути необхідність нових втручань, наприклад передача дитини під опіку. Саме лікар, який відвідує дитини, зобов`язаний правильно оцінити ситуацію і рекомендувати подальші додаткові дослідження, зміни харчування, програми стимуляції, реабілітації дитини та періодичного медичного контролю.

Батькам або опікунам дитини часто необхідні дуже докладні інструкції, що стосуються харчування, ігри з дитиною, поміщення його в певне положення після прийому їжі для запобігання стравохідного рефлюксу і подальшої блювоти.

висновки

При оцінці дитини з порушеннями росту необхідні докладний збір анамнезу, повне (клінічне дослідження, мінімальні лабораторні дослідження, якщо немає серйозних підозр на органічне захворювання, і подальша динамічна оцінка отриманих даних в період клінічного спостереження. За час періоду спостереження поряд з аналізом отриманих даних можна провести додаткові діагностичні дослідження.

Останнє полегшується, якщо можливо залучення фахівців супутніх дисциплін. В результаті аналізу необхідно виявити, чи викликано порушення росту органічними причинами або психосоциальнимі (емоційні) факторами, до яких можна зарахувати і недостатню енергетичну цінність їжі, або ж поєднанням двох зазначених вище причин.

Потім в залежності від причини патології проводиться лікування-нерідко воно починається вже в період клінічного спостереження. Незалежно від етіологічного діагнозу адекватна оцінка і лікування дітей з порушеннями росту значно полегшуються при встановленні ефективного контакту між медичними працівниками та батьками або опікунами дитини.