Мовні сигнали, модульовані по амплітуді

Серед різних видів сенсибілізованої мовної аудіометрії певне місце відводять методикою, в якій використовується мова в умовах її тимчасового обмеження. До такого роду обмежень слід віднести переривання і, до певної міри, амплітудну модуляцію звуків мови. Аудіометрія переривчастої промовою використовується в діагностиці уражень центральних відділів слухової системи на рівні коркових і стовбурових її структур (О. Pignataro, 1970 і ін). Цей вид мовної аудіометрії використовується і в діагностиці пресбіакузіческіх розладів (A. R. Antonelli, 1963- I. Kirikae et al, 1964- M. Bergman, 1971 і ін.).

Аудіометрія амплітудно-модульованої промовою в умовах її тимчасового обмеження, в меншій мірі, ніж інші види спотворень мовного сигналу, залежить від тонального рельєфу випробовуваних. У зв`язку з цим ми припустили, що дана методика буде більш ефективною у виявленні центральних слухових розладів в старечому віці.

В основі амплітудної модуляції звуків мови лежали ті ж принципи, що і при амплітудної модуляції тонів, які використовуються в тесті Люшера. Відповідно до цих принципів спектр мови модулювався по амплітуді із заданою частотою і глибиною.

Дослідження проводили на спеціальній установці, до складу якої входили аудіометр, амплітудний модулятор, індикатор рівня мови, прецезіонного атенюатор з кроком в 1 дБ і головні електродинамічні телефони.

В якості базового фонетичного матеріалу використовували запис прийнятих в аудиометрии таблиць складних слів. Кількість відтворених слів відповідало 15 в 1 хв. Мовні сигнали модулювали синусоїдальними коливаннями з частотою 2 4 і 8 Гц і з глибиною модуляції 45- 10- 9- 8- 7- 6- 5 і 2 дБ. При глибині модуляції, що дорівнює 45 дБ, мова сприймається як рівномірно-переривчаста. Це пояснюється тим, що вказане значення глибини модуляції практично відповідає динамічному діапазону артикуляційної кривої для слів неспотвореної мови. Слід зазначити, що крім феномена переривання при великих значеннях глибини модуляції мова піддається ще й іншим видам спотворень, зокрема амплітудному (піковому) обмеження.

Дослідження починали з визначення 70-80% розбірливості. Потім встановлювалася розбірливість при інтенсивності на 25 дБ вище згаданого рівня. Отриманий вихідний рівень розбірливості названий нами для стислості «максимальним». Встановивши частоту модуляції (fm) 2 Гц, визначали розбірливість при наступних значеннях глибини модуляції (m): 45 10 9-7- 5 і 4 дБ. Після цього процедуру повторювали для fm, рівній 4 і 8 Гц. При встановленні розбірливості в кожній із серій досліджень пацієнтові пред`являли всю таблицю, що складається з 30 слів. Під час проведення досвіду, з огляду на його трудомісткості, випробуваним надавали відпочинок. З цієї ж причини досліджували лише одне, ліве, вухо.

Дослідження були проведені на 43 отологічні здорових осіб у віці 18-25 років, на 35 випробуваних у віці 60-74 року і 54 осіб у віці 74 років і старше.

Дані представляли у вигляді процентних відносин Wамп / Wмакс, де Waм - рівень розбірливості амплітудно-модульованої мови при заданій частоті і глибині модуляції, a Wмакс - максимальний (вихідний) рівень розбірливості для непреобразованной мови. Встановлені показники статистично обробляли для всіх значень частоти і глибини модуляції мови в межах кожної вікової групи (табл. 1).

З наведеного матеріалу видно, що розбірливість амплітудно-модульованої мови нижче, ніж непреобразованной у людей всіх трьох вікових груп. Однак при інших рівних умовах розбірливість мови в умовах одного і того ж її перетворення страждала більш виражено в літньому і особливо старечому віці. При частоті модуляції мовного сигналу, що дорівнює 2 Гц і глибині модуляції 45 дБ, розбірливість мови по відношенню до вихідного її рівню склала у людей старше 74 років лише 14%. При частоті модуляції (f) 4 Гц і тієї ж її глибині розбірливості мови у людей у віці 18-25 років склала 26% (по відношенню до рівня максимальної розбірливості для неспотвореної мови), а при частоті 8 Гц - 34%.

При тих же умовах спотворення мови (частоті модуляції 2 і 4 Гц і глибині модуляції 45 дБ) розбірливість її у людей похилого віку склала 12 і 7%, а старечого віку - 3 і 1%. При послідовному зменшенні амплітудної модуляції з 10 до 5 дБ розбірливість знову підвищувалася (відновлювалася) у людей всіх вікових груп. Однак ступінь цього відновлення у літніх і особливо старих людей була нижче, ніж у молодих.

Таким чином, в даній роботі простежено два показника, які спричиняють розбірливість амплітудно-модульованої мови - частота і глибина модуляції. Залежність розбірливості від них проявлялася у людей всіх вікових груп, але вираженою вона була у людей похилого та особливо старечого віку. Більш помітні вікові відмінності спостерігалися при зміні другого показника - глибини модуляції.

Максимальна глибина модуляції 45 дБ практично відповідає динамічному діапазону артикуляційної кривої для слів. Це призводить до того, що при згаданій глибині модуляції мова сприймається з перервами з частотою рівною частоті модуляції (2, 3 і 8 Гц) і однаковим співвідношенням «сигнал-пауза».

Аудіометрія амплітудно-модульованої промовою в меншій мірі, ніж інші з розглянутих методик сенсибілізованої аудиометрии, залежить від форми тонального рельєфу випробовуваних. Це робить дану методику краще в діагностиці чисто фонеміческіх порушень слуху, які пов`язують з діяльністю центральних відділів слухового аналізатора. Аудіометрія амплітудно-модульованої промовою навіть в обсязі використовуваної тут методики досить трудомістка. Для практичних цілей цілком достатньо оцінювати характер розбірливості при модуляції звуків мови з частотою 4 або 8 Гц і одному з значень глибини модуляції більше - 9-10 дБ.

Лопотко А.І., Плужников М.С., Атамурадов М.А.

Стареча туговухість (пресбіакузіс)

Поділитися в соц мережах: