Аудіометрія промовою при ипсилатеральной маскування широкосмуговим шумом

До тестів сенсибілізованої мовної аудіометрії можна віднести і оцінку розбірливості в умовах перешкод в широкому сенсі цього слова (R. Carhart, Т. W. Tillman, 1970 Н. N. Ewersten, В. Nielson, 1971- К. Jokinen, 1973 і ін .). Зазначені дослідження частіше проводилися при оцінці якості каналів зв`язку (Н. Б. Покровський, 1962- М. А. Сапожков, 1963 і ін.), Рідше - при оцінці функції слухового аналізатора в нормі і патології, в тому числі і пресбіакузіс (Б. М. Сагалович, 1978 і ін.). Відзначено, що в старечому віці здатність до детектування корисного сигналу на тлі перешкоди, частіше подається ипсилатерально, падає. Дискутується лише питання про ступінь вираженості цих порушень.
Наші дослідження по ипсилатеральной маскування виконувалися на аудіометрі АР-03. В якості вихідного фонетичного матеріалу використовувалися таблиці слів, наговорені дзвінкою мовою. Маскер служив широкосмуговий «білий» шум, спектр якого обмежувався лише частотної характеристикою телефонів. Визначали два вихідних аудіометричних показника - рівень 80-90% і максимальної розбірливості. Під останнім розуміли розбірливість, встановлюється при інтенсивності +25 дБ вище першого зі згаданих рівнів розрізнення мови.
Встановивши вихідну розбірливість, визначали зниження її в умовах ипсилатерально подається «білого» шуму зростаючої через 5 дБ інтенсивності над порогом його чутності. Результати цих досліджень у осіб чотирьох вікових груп (18-25, 26-44, 60-74 і 75 років і старше) представлені на рис. 1, з якого видно, що при вихідному 80-90% рівні розбірливості заважає, шуму в похилому і старечому віці було трохи більшим, ніж у молодому. Ці вікові відмінності не перевищували 3-7%.
Чіткість слів в умовах ипсилатеральной маскування широкосмуговим «білим» шумом у людей різних вікових груп: А - вихідний (80-90%) рівень розбірливості :: 1 - 18-45- 2 - 50-74- 3 - 75 років і старше. Б - вихідний рівень розбірливості максимальний: 1 - 18-25- 2 - 25-45- 3 - 60-74- 4 - 75 років та старше. По осі ординат - інтенсивність шуму (I) над порогом його чутності в дБ- по осі абсцис - розбірливість словесної мови (W) у відсотках.
Мал. 1. Чіткість слів в умовах ипсилатеральной маскування широкосмуговим «білим» шумом у людей різних вікових груп: 
А - вихідний (80-90%) рівень розбірливості: 1 - 18-45- 2 - 50-74- 3 - 75 років і старше. 
Б - вихідний рівень розбірливості максимальний: 1 - 18-25- 2 - 25-45- 3 - 60-74- 4 - 75 років та старше. По осі ординат - інтенсивність шуму (I) над порогом його чутності в дБ- по осі абсцис - розбірливість словесної мови (W) у відсотках.
Якщо за вихідний брався рівень максимальної розбірливості, відповідний &asymp-100% у людей 18-44 років і 80-92% у людей старше 60 років, відмінності виявлялися більш помітно. В умовах маскування у людей 18-44 років розбірливість починала порушуватися при інтенсивності шуму 15-20 дБ над порогом його чутності, а в віці 60 років і старше - при інтенсивності 5-10 дБ. Чіткість падала наполовину: в 18-25 років при інтенсивності шуму 40 дБ- 60-74 роки - 35 дБ- 75 років і старше - при інтенсивності Маскера 20-25 дБ. Чіткість падала до нуля при інтенсивності шуму в 60, 55 і 45 дБ відповідно у людей 18-44, 60-74 і 75 років і старше.
Таким чином, погіршення розбірливості мови при ипсилатеральной маскування широкосмуговим шумом визначається вихідним рівнем інтенсивності мови. Тест може бути корисним в діагностиці нейрогенних форм приглухуватості, в тому числі пресбіакузіческого генезу, а також при розробці, підборі і експлуатації слухових апаратів.

Аналізуючи викладене, можна відзначити, що розбірливість мови при всіх видах сенсибілізованої аудиометрии, за винятком амплітудного осьового обмеження мовного сигналу, порушується у людей старечого віку більше, ніж у молодих. Це дозволяє, виходячи з наявних уявлень про діагностичне значення методу, з упевненістю припустити, що в генезі старечої приглухуватості певне місце займають інволюційні зміни на рівні центральних відділів слухового аналізатора. Зрушення розбірливості неоднозначний при різних типах її перетворення.
При аудіометрії фільтрованої промовою найбільш ілюстративними показниками фонеміческіх розладів слід вважати невстановлення високих (90-100%) рівнів розбірливості, розбіжність експериментальної і розрахункової розбірливості і частково падіння її при високих рівнях інтенсивності мовного сигналу (110 дБ). Ці зміни виявлялися більше для високочастотної, в меншій мірі для низькочастотної і среднечастотной фільтрованих смуг мови.
При аудіометрії прискореною мовою вікові відмінності були досить ілюстративний, коли швидкість відтворення перевищувала швидкість запису більше, ніж в 1,8 рази при аудіометрії амплітудно-модульованої промовою найбільш контрастно вікові відмінності виявлялися в тих випадках, коли мовний сигнал модулювався частотою 4 і, особливо, 8 Гц при глибині модуляції вище 9-10 дБ і інтенсивності на 25 дБ вище порога 80-90% розбірливості для неспотвореної мови.
При аудіометрії мовними сигналами з піковим і осьовим обмеженнями їх амплітуд вікові відмінності виявлялися неоднозначно. При обмеженні піків ці відмінності спостерігалися найбільш помітно при 50% вихідному рівні розбірливості для неспотвореної мови і обмеження мовних сигналів вище 12,5 дБ. При осьовому обмеження ці відмінності помітніше виявлялися при вихідному рівні розбірливості, рівному 80-90% для неспотвореної мови і обмеження (зрізанні) амплітуди в межах 1-4 дБ.
При інтерпретації отриманих даних ми враховували, що характер розбірливості деяких видів перетвореної мови може визначатися тональним рельєфом випробовуваних. Природно, це ускладнює виявлення фонеміческой регресії, яку пов`язують з інволюційними зрушеннями на рівні центральних відділів слухового аналізатора. З числа використаних нами видів перетвореної мови особливо чутливими до тонального рельєфу випробовуваних виявилися фільтрована і в меншій мірі прискорена мова, а також мова з обмеженням амплітуд її сигналів по мінімуму і максимуму. Щоб оцінити вплив тонального рельєфу на розбірливість перетвореної мови, були використані два методичних підходи: зіставлення розбірливості мови при відповідному типі спотворень у людей з різними формами нейросенсорної приглухуватості, при досить схожих тональних аудіограммах- зіставлення реально встановленої розбірливості мови з розбірливість, розрахованої по тональної аудіограмі.
Результати цих зіставлень показали, що хоча тональний рельєф при пресбіакузіі грає істотну роль в розрізненні акустично перетвореної мови, він не є єдиною причиною, яка визначає розуміння цієї мови людьми старших вікових груп. У зв`язку з цим ще раз підтверджується теза, що всі види перетворень мовного сигналу можуть бути використані в методиках сенсибілізованої мовної аудіометрії для виявлення прихованих центральних компонентів пресбіакузіс. З усіх розглянутих тут методик слід віддати перевагу аудиометрии амплітудно-модульованої і частково прискореної і фільтрованої мови.
Лопотко А.І., Плужников М.С., Атамурадов М.А.
Стареча туговухість (пресбіакузіс)

Поділитися в соц мережах:

Cхоже