Клініко-динамічні особливості алкоголізму і наркоманії у підлітків

Відео: НАРКОТИКИ-1. ДИХАННЯ АДА.ОсобенностіНацСамоунічтоженія"

У цій статті представлені результати клініко-психопатологічного та статистичного дослідження 140 підлітків.

У 60 з них (1-я група) був діагностований синдром залежності внаслідок вживання алкоголю (пивний алкоголізм) (F10.2), у 20 - (2-я група) виявлено симптоми залежності внаслідок вживання канабіноїдів (F12.2).

У 60 підлітків (3-тя група) діагностований синдром залежності внаслідок поєднаного вживання алкоголю і канабіноїдів (пивний алкоголізм, ускладнений гашишной наркоманією) (F19.2).

Результати дослідження дозволили встановити, що пивний алкоголізм, ускладнений гашишной наркоманією, - це полізавісімость, особливості проявів якої поліморфні, відображають клініку і взаємовплив поєднуються форм залежності від ПАР. Клініка представлена симптомами, що відображають змінену реактивність, патологічний потяг, абстинентний синдром і особистісні зміни.

Наводимо спостереження, яке демонструє клініко-динамічні особливості пивного алкоголізму, який сформувався у підлітка, з факторами ризику психологічного, соціального і біологічного характеру.

спостереження 1

Костянтин К., 1991 р.н., обстежений в відділенні амбулаторної судово-психіатричної експертизи 18.10.2007 р під час проведення комплексної судової психолого-психіатричної експертизи. На цей момент йому виповнилося 16 років. Він виступав в якості підозрюваного у скоєнні крадіжки і грабежу.

діагноз: синдром залежності внаслідок вживання алкоголю, середня стадія (F10.2 за МКХ-10).

Алергія відомості

Батько страждає алкогольною залежністю близько 20 років. Мати підлітка заперечує зловживання алкоголем, відзначаючи при цьому, що «якщо і п`є, то трохи і у свята». Народився від другої вагітності, яка протікала із загрозою переривання через психотравмуючих ситуацій, пов`язаних з конфліктами в зв`язку зі зловживанням алкоголем батьком.

Пологи були пізніше терміну, протікали стрімко, маса плода склала 4600 г. Після виписки з пологового будинку матері було рекомендовано звернутися до невролога, так як у К. спостерігалося підвищення м`язового тонусу кінцівок.

Протягом 1-го року життя він перебував на обліку у невролога з діагнозом «перинатальне ураження центральної нервової системи», отримував лікарську терапію, масаж. Через 1 рік у зв`язку з поліпшенням стану К. був знятий з обліку. В подальшому за допомогою до невролога не зверталися. У ранньому віці К. без ускладнень переніс дитячі інфекційні захворювання.

До 3 років виховувався в повній сім`ї. Батько в стані алкогольного сп`яніння в присутності К. часто влаштовував скандали, бився з матір`ю. Коли йому виповнилося 3 роки, батьки розлучилися.

Незважаючи на це, батько часом приходив з проханням дати грошей на покупку алкоголю. Якщо отримував відмову, то влаштовував скандал, бив колишню дружину і іноді синів. У вихованні К. і його брата батько ніколи не брав участі.

До останнього часу інтересу до їхньої долі не виявляв. Для матеріального забезпечення сім`ї матері К. доводилося багато працювати, в тому числі і в нічні зміни. Коли матері не було вдома, він перебував під наглядом старшого брата. К. від однолітків у психічному та фізичному розвитку не відставав. З 1,5 року до 6 років відвідував дитячий сад.

Хоча він був «спритним, рухливою дитиною», вихователі на його поведінку не скаржилися. У відносинах з матір`ю був слухняним, зі старшим братом не конфліктувати. Перед вступом до школи освоїв початкові навички читання, рахунки, займався цим неохоче, «з під палки», швидко втомлювався, вередував.

В школу пішов в 7 років. У вересні 1999 р впав з турніка, отримав черепно-мозкову травму, свідомості не втрачав. Протягом 2 тижнів лікувався амбулаторно у невролога. З перших днів навчання в школі з працею засвоював норми дисципліни, був непосидючий на уроках.

До 3-го класу навчався переважно на «4», рідко отримував «3». У цей період відвідував заняття в секції східних єдиноборств. З 5-го класу успішність стала поступово знижуватися. Менше часу витрачав на підготовку до уроків, «було все одно, що отримаю». Переважали оцінки «3», іноді отримував «4» з предметів, інтерес до яких ще зберігався (хімія, фізика).

На думку матері, «син міг би вчитися краще, якби намагався». За її опису, поведінку К. з 11 років стало залежати від його настрою. При гарному настрої він прибирав, міг приготувати обід. Коли «душа не лежала», конфліктував з матір`ю і братом, йшов на вулицю в компанію однолітків і старших за віком. Щоб самоствердитися серед них, одного разу вирішив пожартувати - подзвонив в міліцію, повідомив про нібито закладену в школі бомбу.

Після цього випадку був поставлений на облік в інспекції у справах неповнолітніх. Відносини з матір`ю погіршилися після того, як вона, заплативши штраф за «пустощі» сина, стала контролювати його поведінку. Протестуючи надмірної опіки матері, К. без її дозволу йшов з дому, багато часу проводив на вулиці з друзями або в їх квартирах, очікував, коли мати ляже спати, щоб «не слухати моралей». За описом матері, в 11-12 років К. «був різним на вулиці і будинки».

Серед друзів він відрізнявся поступливим характером, швидко сходився з поганими компаніями, підпорядковувався їм. Удома ж був свавільним і норовливим, не слухався, грубив матері, яка не зважав на думку старшого брата, який намагався його «виховувати».

У цей період погіршилися стосунки з учителями в школі. Після одного з конфліктів мати перевела К. в іншу школу. У липні 2002 р у віці 11 років К. вперше за пропозицією друзів випив пива. Друзі «відзначали» якесь свято, «міг відмовитися, але не захотів», тому що «було цікаво спробувати». Тоді після прийому 100-150 мл пива середньої міцності (5-7,5 мл абс. Алкоголю) випробував приємне відчуття розслаблення, підвищення настрою.

Спогади про це були приємними, вони спонукали до повторного вживання пива. «Адже в компанії все були веселими, і мені хотілося бути таким як усі». До серпня 2003 року (протягом 1 року), К. вживав пиво «від випадку до випадку», в зв`язку з будь-якими подіями не частіше 1-2 разів на місяць. Прийом пива був в дні народження, свята, частіше за пропозицією друзів. Іноді К. сам ставав ініціатором випивок.

Дотримувався норм і правил, прийнятих в компанії, слідував ім. Тому охоче погодився в серпні 2003 р з пропозицією друзів покурити коноплі. Перша її проба не викликало ні очікуваного веселощів, ні інших приємних відчуттів. Спочатку було трохи страшно, потім голова боліла і в роті сушило. Бажання покурити коноплі більше не виникало, тому що «вона дорога, а радості не дає».

Перевагу віддавав пиву через його невисоку вартість і доступності. З серпня 2003 р прийом пива став до 3-4 разів на тиждень. Протягом вечора випивав до 500 мл пива (25 мл абс. Алкоголю), пробував різні марки, «купував пляшку на пробу». Якщо вживав більше, «намагався наздогнати друзів», з`являлася нудота.

У сп`янінні відчував звичне для себе і дуже привабливе поліпшення настрою, що дозволяло на якийсь час забути про проблеми в школі, сварки з матір`ю. Більше 1 року К. вдавалося залишатися непоміченим в сп`янінні для матері.

Для цього намагався повертатися після споживання пива пізно ввечері, уникав розмов з матір`ю, використовував жувальну гумку з інтенсивним ароматом, щоб замаскувати запах пива. Часом, коли «відчував себе сильно п`яним», залишався ночувати у друзів. Протягом 2 років К. перепробував «все пиво». При його виборі орієнтувався на думку друзів або телевізійну рекламу.

Збирав пробки від пляшок тієї марки пива, яке пробував, зберігав цю «колекцію» вдома, поповнював її пробками після знайомства з новими марками пива. Приблизно з початку 2005 р зупинився на двох-трьох марках, після прийому яких «голова не боліла, і за смаком вони були м`якими». Гроші на пиво К. заробляв сам - пропускаючи уроки в школі, ходив на ринок, де допомагав вантажникам.

Заздалегідь планував свої дії, працював з думками про те, як внесе гроші в загальну скарбничку для того, щоб «разом з усіма випити», а потім піти гуляти «без проблем». У березні 2005 р К. за пропозицією друзів вперше спробував 80-90 мл горілки. Відчув неприємний смак у роті ( «гірка»), сильно закрутилася голова, «нахлинули неприємні спогади про поведінку п`яного батька».

Тому після першої проби горілки вирішив «її більше не пити». З квітня 2005 р К. став купувати пиво в пляшках ємністю 1 або 1,5 л. Пляшки по 0,5 л «вже нe влаштовували», так як «все одно потрібно буде потім додати». Після вживання більше 1 л пива нудота виникала.

Пив і раніше в компаніях друзів, іноді і з дорослими чоловіками, з якими знайомився на ринку. У червні 2005 р (у віці 14,5 року) був вперше затриманий співробітниками міліції при розпиванні пива в громадському місці. Після розгляду цього факту на засіданні комісії у справах неповнолітніх К. був знову поставлений на облік в підрозділі по профілактиці правопорушень. Став проявляти обережність - пив пиво в під`їздах, квартирах своїх друзів і знайомих, збирав їх у себе вдома, коли не було матері.

Виступав в якості ініціатора збору грошей для покупки пива «на всіх». У цей період відзначалися серйозні проблеми в школі через систематичні пропусків уроків, низьку успішність з усіх предметів. У вересні 2006 р після закінчення 9 класів середньої школи вступив до професійне училище для навчання спеціальності «сварщик». Вчитися не зміг - через 3 міс був виключений за систематичні пропуски занять.

У цей час К. вживав пиво майже щодня в різних компаніях, подовгу гуляв вулицями, в парках, сидів в під`їздах. Додому повертався пізно. При спробах матері вранці розбудити К. він грубив їй, конфліктував і знову лягав спати. Прокидався «після 12 год з думками про пиво». Вони «змушували вставати», йшов на ринок допомагати в розвантаженні товару.

Гроші за роботу отримував щодня і в той же день їх витрачав на купівлю пива, сигарет, розваги (відвідування дискотек, комп`ютерних салонів). Охоче пригощав пивом друзів і знайомих, ставав ініціатором його вживання. За наполяганням матері надійшов в 10-й клас вечірньої школи. З характеристики школи: «... заняття не відвідує, з предметів не встигає, в зв`язку з чим був залишений на повторний курс навчання в 10-му класі ...».

На момент обстеження К. значився в списках учнів вечірньої школи, занять не відвідував. Продовжував перебувати на профілактичному обліку в міліції. З представленої оглядової довідки видно, що за характером К. товариський, впевнений, з лідерськими якостями, схильний до скоєння правопорушень та зловживанню алкоголем.

Неодноразово затримувався співробітниками міліції при розпиванні пива в громадських місцях, за що його мати притягувалася до адміністративної відповідальності за неналежне виховання, виплачувала штрафи. Незважаючи на наростаючі у підлітка проблеми, пов`язані зі зловживанням алкоголю, мати за медичною допомогою не зверталася.

У червні 2005 р підліток був доставлений інспектором у справах неповнолітніх на прийом в дитячо-підліткове відділення обласного наркологічного диспансеру, де був виставлений діагноз «вживання алкоголю зі шкідливими наслідками», рекомендовано профілактичне спостереження, проведення якого підліток і його мати ігнорували, на прийом до нарколога він не був.

З грудня 2006 р затримувався через розпивання пива в громадських місцях і перебування в стані алкогольного сп`яніння. До моменту витвереження К. зазвичай знаходився у відділенні міліції, так як мати, побоюючись конфліктів, не хотіла забирати його додому. За твердженням матері, сина в сп`янінні «стало легко зачепити».

З лютого 2007 г. К. став менше працювати, зрозумів, що «не завжди гроші можна заробити самому». У групі підлітків скоїв ряд крадіжок автомагнітол, мобільних телефонів. У серпні 2007 р був затриманий через грабіж.

Правопорушення здійснював в стані алкогольного сп`яніння. Їх мотивом був пошук грошей для покупки пива і розваг. При розслідуванні кримінальних справ призначено комплексну судову психолого-психіатрична експертиза.

соматичне стан

Нормостенического статури, задовільного харчування. Виглядає старше за свій вік. На шкірі кистей сліди опіків круглої форми (гасив об свою шкіру запалені цигарки «на спір»). У підстави великого пальця правої кисті татуювання - буква «К» (перша буква імені - символ приналежності до дворової асоціальної компанії). Шкіра в області вилиць зліг пастозна і гіперемована.

На інших ділянках шкірні покриви і видимі слизові звичайного пофарбування і вологості. Периферійні лімфовузли не збільшені. Ритм дихання правильний. Частота дихальних рухів 12 в хвилину. Тони серця ритмічні, пульс 76 за хвилину, задовільного наповнення і напруги, кров`яний тиск 110/70 мм рт. ст.

Живіт бере участь в акті дихання всіма відділами, при пальпації безболісний. При згадці про пиво виявлені: почастішання пульсу до 90 в хвилину, почервоніння шкіри обличчя, гіперсалівація.

неврологічний стан

Обличчя симетричне, зіниці округлої форми, їх величина відповідає інтенсивності освітлення. Реакція зіниць на світло жива. Мова розташовується по середній лінії. Сухожильнірефлекси симетричні, кілька жваві. Парезів, паралічів не виявлено. М`язовий тонус в нормі. У позі Ромберга нестійкий. Відзначається невеликий тремор зімкнутих століття, пальців витягнутих вперед рук. Пальценосовую пробу виконує правильно. Хода не порушена.

Психічний стан

Правильно орієнтований в місці, часу, оточуючих осіб, власної особистості. У бесіду вступив охоче, в спілкуванні з лікарем не дотримувався дистанції. Після зауважень коригувати поведінку на нетривалий час. Адресовані йому питання розумів правильно.

Скарг, що стосуються стану здоров`я, не пред`явив. Будь-яких відхилень від нормального розвитку протягом всього свого життя згадати не зміг ( «все було добре»). І бесіді продемонстрував обмеженість понятійного апарату життєвими поняттями, засміченість лексикону сленговими виразами, в тому числі і кримінального характеру.

Виявив схильність до нав`язування своєї тактики спілкування - відмовлявся від відповідей на суб`єктивно неприємні запитання (припинення навчання, відносини з батьком і матір`ю, неодноразові притягнення до адміністративної відповідальності).

Був вибірковий при наданні інформації про свого життя, не повідомляв компрометуючі його відомості. Алергія надавав в хронологічній послідовності. Мав труднощі при датуванні подій суспільного життя, проявляючи вузький кругозір, недостатню загальну обізнаність.

При цьому добре орієнтувався в цінах на пиво, детально розповів про різні його сортах, нав`язував лікаря інформацію «де яке краще купувати». К. був багатослівний при обговоренні тем, пов`язаних з вживанням пива, на запитання відповідав швидко, довго не обдумуючи.

Відповіді при цьому були докладними, містили яскраві порівняння. Згадував ситуації, пов`язані з прийомом пива.

Пригадав навіть те, що «уві сні кілька разів ходив з друзями в бар, пив з ними пиво». Настрій на протязі всього обстеження відрізнялося нестабільністю. Періоди недоброзичливості і невдоволення після припинення обговорення суб`єктивно неприємних тем змінювалися спокоєм.

Особливо яскраві зміни емоцій були викликані згадкою про пиво. К. широко посміхався, починав говорити голосніше. Його висловлювання супроводжувала більш активна жестикуляція. Перевагу пиву пояснив наступним чином: «батько-алкоголік пив горілку, а якщо я буду пити тільки пиво, то алкоголіком не стану».

Ставив питання лікаря, «викликаючи його на відвертість», намагався дізнатися, яке відношення до пива у лікаря. Некритично оцінював як симптоми залежності від пива, так і поведінка, що відхиляється в цілому. К. не зміг встановити зв`язок між систематичним вживанням пива і виникли у нього проблемами (припинення навчання, залучення до адміністративної відповідальності, вчинення кримінально караних діянь після розпивання пива).

Повідомив, що «пиво тут ні при чому», а все «виходить випадково». Виправдовуючи себе, явно применшував частоту прийому пива і його кількість ( «Та хіба це часто?», «Я ж не п`ю щодня»). Щиро дивуючись, запитав у лікаря: «А хіба півтора літра пива це багато?»

Чи не заперечував того, що його неодноразово відвідувала на дому медична сестра наркологічного диспансеру, запрошувала на прийом. Заявив з невдоволенням: «Я все ваші папірці (запрошення) викидав». Про правопорушення, в яких підозрювався, К. повідомив, що 28.08.2007 р був «злегка напідпитку» - випив близько 1 л пива в компанії. Потім пішов з одним гуляти по вулиці, де «побачили хлопця з дорогими годинниками. Підійшли до нього, я сказав: «Подаруй годинник».

Він віддавати не захотів, я пригрозив побити, і він сам віддав годинник і телефон. На початку вересня 2007 г. «був злегка напідпитку (випив 0,5 л пива). Гуляв разом з другом Антоном. Антон запропонував залізти в автомобіль ». К. погодився. Розкрив бічні двері автомобіля, забрав автомагнітолу, «щоб здати її». Годинники і автомагнітолу продав. Отримані гроші витратив на частування для друзів - купував їм пиво, горішки, сухарики.

Висновок за результатами експериментально-психологічного обстеження

У структурі особистості виявлені асоціальна спрямованість, акцентуація рис по нестійкого типу (прагнення до розваг, отримання задоволень, труднощі адаптації до умов дисципліни та жорсткої регламентації поведінки, досягнення суспільно значущих цілей, нестійкість моральних установок), екстраверсія, емоційна нестабільність, актуальність потреб в самоствердженні та самостійності, прояв вербальної і фізичної агресії, пов`язаної з обмеженнями, стесняющими свободу вибору видів діяльності, з критичними зауваженнями.

катамнез

Був засуджений до 150 ч обов`язкових робіт, покарання не відбув. Продовжував зловживати алкоголем, протягом 2008 р неодноразово затримувався міліцією в стані сп`яніння. Вечірню школу не відвідувала, був двічі залишений на повторне навчання в 11-му класі.

У жовтні 2008 р здійснив в групі грабіж, брав участь у жорстокому побитті потерпілих. На час розслідування кримінальної справи був поміщений в слідчий ізолятор, в подальшому відбував покарання в місцях позбавлення волі.

Обговорення

У наведеному спостереженні представлено опис формування пивної залежності у підлітка. Захворювання розвивалося на тлі різноманітних біологічних, соціальних і психологічних факторів. Серед біологічних факторів важливу роль зіграли спадкова обтяженість алкоголізмом батька, органічне ураження головного мозку, як наслідок важко протікала вагітності і стрімких пологів, наслідки перенесеної у віці 7 років черепно-мозкової травми.

Очевидно, що порушення центральної нервової системи не були повністю компенсовані на тлі лікування, що проявилося в гиперактивном поведінці в дошкільному та молодшому шкільному віці. Пізнавальна мотивація у дитини спочатку була невисокою внаслідок труднощів засвоєння норм дисципліни, непосидючості на уроках.

Розвиток особистості К. проходило в несприятливих соціальних умовах, пов`язаних з конфліктами батьків, алкоголізм батька, гипопротекция з боку матері. Сімейне неблагополуччя, виховання в умовах фактичної бездоглядності, відсутність стійкого становища в шкільному колективі сприяли ранньому прояву девіантної поведінки. Це відбивалося в скоєнні делінквентна вчинків, формуванні реакцій емансипації, групування з однолітками.

Через відсутність у К. стійких захоплень основою для групування стало спільне проведення часу, що не має інформативного характеру (прогулянки по вулицях). Для нього була актуальною потреба в самоствердженні, для реалізації якої використовувалися не тільки вчинки, здатні здивувати оточуючих (дзвінок в міліцію), але і залучення до вживання пива.

Преморбідні особливості особистості у вигляді акцентуації рис нестійкого типу, цікавості, невибірковості в контактах також відіграли певну роль у розвитку адиктивної поведінки. Наведені індивідуальні особливості К., поряд з відсутністю належного контролю над його поведінкою, сприяли прогресуванню адиктивної поведінки і швидкому формуванню алкогольної залежності.

В процесі епізодичного (тривалість 1 рік), а потім систематичного (з серпня 2003-го по квітень 2005 року) вживання пива відбувався поступовий розвиток синдромів зміненої реактивності, патологічного потягу до алкоголю, змін особистості. Синдром зміненої реактивності проявлявся зростанням толерантності до алкоголю, зникненням захисних реакцій. Протягом 2 років 9 міс п`янка доза пива збільшилася з 100-150 мл до 1 л, пропала нудота при прийомі великої кількості пива.

В цей же часовий період у К. складалося вибіркове ставлення до пива різних сортів, засноване на оцінці його смаку, ефектів сп`яніння і тяжкості постінтоксикаційного стану ( «м`яко п`ється», «голова не болить»), яке дозволило віддати перевагу сорту пива середньої міцності.

Період вибіркового ставлення до пива різних сортів нагадує такий, описаний у спеціальній літературі як кращий вибір ПАР (П`ятницька І.М., 1994) або полісубстантное адиктивна поведінка (Личко А.Є., Битенский B.C., 1991). Не уникнув кращого вибору ПАР і К. Він пробував горілку, але через неприємні смакових відчуттів, меншу доступність і негативних спогадів про батька - «любителя горілки» в подальшому уникав її прийому.

Перше вживання конопель не дало очікуваного ефекту, до того ж побічні прояви сп`яніння зумовили стан дискомфорту. Пізніше синдром зміненої реактивності ускладнився за рахунок приєднання змінених форм алкогольного сп`яніння. З грудня 2006 р відбулася трансформація типового ейфорійного сп`яніння в дисфорическое, коли нетверезого К. було «краще не чіпати».

В якості важливого доданка алкогольної залежності виступав синдром патологічного потягу до алкоголю, що включає афективні, ідеаторні, поведінкові, соматовегетативні компоненти. Афективні компоненти характеризувалися пожвавленням емоцій, підвищенням голосу, посиленням жестикуляції при згадці про пиво.

Ідеаторні компоненти виявлялися думками передчуття прийому пива, які виникали у К. вранці, прагненням підтримувати розмову на теми, пов`язані з пивом, суперечками з лікарем для відстоювання «свого права пити пиво», снами з тематикою відвідування барів, літніх майданчиків, де «можна зібратися, купити і випити пива ». Під час обговорення тем, що стосуються споживання пива, чітко проявлялося прискорення темпу мислення.

Соматовегетативних компоненти були представлені тахікардією, почервонінням шкіри обличчя, гіперсалівація. Поява цих симптомів тісно пов`язане з зачіпанням в бесіді з К. тим, що відносяться до прийому пива. Поведінкові компоненти синдрому патологічного потягу до алкоголю виражалися відмовою від отримання середньої спеціальної освіти через «необхідності» працювати вантажником для того, щоб заробляти гроші на покупку пива.

Як поведінкового компонента слід розглядати реакції групування, основою для яких служило спільне вживання пива. Поведінкова складова синдрому патологічного потягу до алкоголю тісно пов`язана зі змінами особистості, що розвивалися на тлі залежності від пива.

Це, зокрема, проявляється в анозогнозии, ухиленні К. від спеціалізованої медичної допомоги в дитячо-підлітковому відділенні наркологічного диспансеру. У К. сформувалася асоціальна спрямованість особистості, яка виявлялася в стійкому ігноруванні норм моралі і закону, вчинення адміністративних правопорушень і кримінально караних діянь майнового характеру.

Встановлено чітка зв`язок між мотивацією злочинної поведінки і необхідністю пошуку грошей для реалізації патологічного потягу до прийому пива. Особистісні зміни сприяли трансформації реакцій групування, які стали здійснюватися на основі не тільки вживання пива, а й спільного вчинення протиправних діянь.

Яскраво виявлялася втрата колишньої обережності: К. перестав приховувати факти залежної поведінки, розпивав спиртне на вулицях, перебував в громадських місцях в стані алкогольного сп`яніння, не соромлячись приходив додому п`яним.

Наявність особистісних змін підтверджено в ході експериментально-психологічного обстеження. За його результатами у К. виявлена асоціальна спрямованість, акцентуація рис за нестійким типом, екстраверсія, емоційна нестабільність, актуальність потреб в самоствердженні, самостійності. Чітко виявлялося зниження критичності по відношенню до залежності від алкоголю ( «пивна анозогнозия»).

Дані катамнеза свідчили про подальше прогресуванні особистісних змін у вигляді формування стійких стереотипів кримінальної поведінки. Слід особливо відзначити, що прояву адиктивної поведінки та формування алкогольної залежності сприяла відсутність належного контролю над поведінкою К. з боку його матері і ігнорування можливостей отримання спеціалізованої медичної допомоги.

Наводимо спостереження, яке ілюструє розвиток гашишной наркоманії у підлітка з ранніми відхиленнями особистісного розвитку.

Погосов А.В., Аносова Е.В.