Алергологічне відділення багатопрофільної лікарні

Відео: Благоустрій міській багатопрофільній лікарні перебуває під увагою

1. Загальні положення
1.1. Алергологічне відділення є самостійним структурним підрозділом багатопрофільної лікарні, яка має відділення інтенсивної терапії, анестезіології та реанімації (ОІТАР).
1.2. Відділення у своїй діяльності використовує всі лікувально-діагностичні та допоміжні підрозділи лікарні, в складі якої воно організовано.
1.3. Алергологічне відділення очолює лікар-алерголог, який пройшов підготовку (ординатура, цикл спеціалізації) у розділі «Алергологія та імунологія», зі стажем роботи за фахом не менше 3 років.
1.4. Штати медперсоналу алергологічного відділення затверджуються керівником установи.
1.5. Відділення оснащується обладнанням та апаратурою відповідно до чинного табелем оснащення для алергологічних відділень.
1.6. Відділення має необхідні приміщення для проведення всього обсягу роботи, включаючи специфічну діагностику і лікування. Приміщення повинні відповідати санітарно-гігієнічним нормам.
1.7. Направлення хворих на планове стаціонарне лікування в алергологічне відділення здійснюється лікарями алергологічних кабінетів, лікарями-терапевтами та іншими фахівцями. Порядок госпіталізації визначається місцевими органами охорони здоров`я.
2. Завдання та функції
2.1. Основними завданнями алергологічного відділення є:

• надання спеціалізованої допомоги хворим з важкими клінічними проявами алергічних захворювань, що не коригуються методами лікування в амбулаторних умовах алергологічного кабінету;
• проведення диференціальної і специфічної діагностики у хворих з невстановленим в алергологічному кабінеті діагнозом;
• консультації та надання спеціалізованої медичної допомоги клінічним відділенням лікарні (хірургічним, ЛОР і т.д.) в лікуванні хворих з алергічними захворюваннями і профілактиці важких алергічних ускладнень.

2.2. Відповідно до основних завдань алергологічне відділення надає діагностичну та лікувальну допомогу хворим з наступними алергічними захворюваннями:
2.2.1. Бронхіальна астма (алергічна і неалергічна).
2.2.2. Алергічний риносинусит, кон`юнктивіт.
2.2.3. Алергічні поствакцинальні ускладнення.
2.2.4. Поліноз.
2.2.5. Кропив`янка і ангіоневротичний набряк Квінке.
2.2.6. Атопічний дерматит.
2.2.7. Лікарська алергія.
2.2.8. Харчова алергія.
2.2.9. Алергічні реакції на укуси комах.
2.2.10. Сироваткова хвороба та ін. Імунологічна патологія.
2.2.11. Екзогенний алергічний альвеоліт.
2.2.12. Еозинофільна пневмонія.
2.3. Здійснює спадкоємність в лікуванні і диспансеризації хворих на алергічні захворювання з лікувальними установами району обслуговування, алергологічним кабінетом.
2.4. Є базою для підвищення професійного рівня лікарів і медсестер алергологічних кабінетів (в районі обслуговування лікарні) на робочому місці, співробітники відділення також проводять навчання медичних працівників усіх профілів надання екстреної допомоги хворим з алергічними реакціями.
3. Приблизний перелік інструментальних, лабораторних та апаратних досліджень, необхідних для обстеження хворих в алергологічному відділенні
3.1. Дослідження, що проводяться лікарем АТ
3.1.1. Провокаційні тести з алергенами:

• назальні;
• кон`юнктивальні;
• бронхіальні.

Відео: У Махачкалі біля сміттєвого бака знайшли немовля

3.1.2. Провокаційні інгаляційні тести з ацетилхоліном, гістаміном, фізичним навантаженням.
3.1.3. Дослідження ФЗД, спірографія, пікфлоуметрія.
3.2. Дослідження, що проводяться медсестрою АТ Шкірні тести з алергенами, гістаміном, ацетилхоліном,
холодовий і теплової тести:

• прик-тести;
• внутрішкірні;
• скаріфікаціонние;
• аплікаційні (пластирні).

3.3. Дослідження, що проводяться лікарем АТ спільно з персоналом кабінету функціональної діагностики лікарні:
3.3.1. Інгаляційний тест з бронхолітиками.
3.3.2. Тест з фізичним навантаженням при бронхіальній астмі, кропивниці та ангіоневротичний набряк Квінке.
3.4. У клініко-діагностичної лабораторії лікарні:
3.4.1. Клінічний аналіз крові.
3.4.2. Загальний аналіз сечі.
3.4.3. Загальний аналіз харкотиння з підрахунком кількості еозинофілів.
3.4.4. Аналіз мокротиння бактеріологічний з дослідженням чутливості мікрофлори до антибіотиків.
3.4.5. Цитологічний аналіз мазків зі слизової оболонки носа.
3.4.6. Цитологічний аналіз вмісту гайморових пазух при пункції.
3.4.7. Цитологічний аналіз секрету при бронхоскопії.
3.4.8. Бактеріологічний аналіз секрету при бронхоскопії з дослідженням чутливості мікрофлори до антибіотиків.
3.4.9. Бактеріологічний аналіз вмісту гайморових пазух.
3.4.10. Копрологіческій аналіз.
3.4.11. Аналіз калу на яйця глистів.
3.4.12. Аналіз калу на дисбактеріоз.
3.4.13. Біохімічний аналіз крові.
3.5. У лабораторії клінічної імунології:
3.5.1. Показники гуморального імунітету: IgЕ, IgA, IgМ, IgG.
3.5.2. Показники клітинного імунітету: ЕАС-РОК, Е-РОК, фагоцитоз, РТМЛ, РБТЛ.
3.5.3. Дослідження рівня загального і окремих компонентів комплементу.
3.5.4. Дослідження на СНІД (ІФА).
3.5.5. РДТК, РТМЛ, визначення загального і специфічного IgЕ.
3.5.6. РБТЛ з алергенами.
3.6. У відділенні функціональної діагностики лікарні:
3.6.1. ЕКГ.
3.6.2. ЕКГ з фізичним навантаженням.
3.6.3. ФЗД.
3.6.4. Інгаляційні тести з бронхолітиками (спільно з лікарем алергологічного відділення).
3.6.5. Тест з фізичним навантаженням при бронхіальній астмі, кропивниці (спільно з лікарем алергологічного відділення).
3.6.6. РЕГ.
3.6.7. УЗД органів черевної порожнини.
3.6.8. Ехоскопія серця.
3.7. В ендоскопічному відділенні лікарні:
3.7.1. Бронхоскопія.
3.7.2. Гастродуоденоскопия.
3.7.3. Колоноскопія.
3.8. У рентгенологічному відділенні лікарні:
3.8.1. Рентгеноскопія органів грудної клітини.
3.8.2. Рентгенографія і томографія легенів.
3.8.3. Рентгенографія придаткових пазух носа
3.8.4. Рентгеноскопія шлунка і кишечника.
3.8.5. Іригоскопія.
3.8.6. Холецистографія.
4. Перелік і призначення лікувально-діагностичних приміщень алергологічного відділення
Крім приміщень, передбачених типовим проектом для терапевтичного відділення багатопрофільної лікарні, алергологічне відділення повинно мати:
4.1. Окремий процедурний кабінет для проведення шкірних тестів з алергенами і специфічної імунотерапії алергенами. У тому ж процедурному кабінеті проводиться приготування розведень алергенів для діагностики та лікування. Кабінет повинен мати витяжну шафу.
4.2. Окремий кабінет (типу процедурного) для проведення провокаційних назальних, кон`юнктивальних, інгаляційних тестів з алергенами. Кабінет повинен мати витяжну шафу.
4.3. Інгаляторій для проведення специфічної імунотерапії аерозолями алергенів.
Положення про лікаря-алерголога
1. На посаду лікаря-алерголога призначається лікар, який має стаж роботи на посаді терапевта чи педіатра не менше 3 років, що пройшов підготовку з клінічної алергології в клінічній ординатурі за спеціальністю «Алергологія» або на циклі спеціалізації з клінічної алергології.
2. Лікар-алерголог АК безпосередньо підпорядковується завідувачу терапевтичним відділенням поліклініки, АТ - завідувачу відділення.
3. Призначення і звільнення лікаря-алерголога здійснюється в установленому порядку головним лікарем закладу.
4. Лікар-алерголог у своїй роботі керується положеннями про лікувально-профілактичному закладі, про АК і АТ та іншими офіційними документами.
5. Відповідно до завдань алергологічного кабінету лікар-алерголог надає консультативну, лікувально-діагностичну допомогу хворим:
5.1. бронхіальною астмою легкого та середнього ступеня тяжкості;
5.2. кропив`янку та набряк Квінке;
5.3. поліноз;
5.4. лікарської алергією;
5.5. харчовою алергією;
5.6. алергічними реакціями на укуси комах;
5.7. ложноаллергіческімі реакціями на вплив фізичних факторів;
5.8. атопічний дерматит;
5.9. сироваткової хворобою і інший иммунокомплексной патологією;
5.10. екзогенних алергічних альвеолитом;
5.11. алергічний риніт;
5.12. алергічним кон`юнктивітом;
5.13. еозинофільної пневмопатій, кардиопатией, ангиопатией і ін .;
5.14. контактним алергічним дерматитом;
5.15. алергічними реакціями на вакцинні та лікарські препарати.
6. Лікар-алерголог АК забезпечує:
6.1. диспансерне спостереження хворих на алергічні захворювання на рівні сучасних досягнень медичної науки і практики;
6.2. направлення хворих в установленому порядку на стаціонарне лікування;
6.3. впровадження в практику роботи нових методів профілактики, діагностики та лікування алергічних захворювань;
6.4. вивчення, збагачення та впровадження передового досвіду роботи;
6.5. надання консультативної допомоги органам і установам охорони здоров`я з питань профілактики, діагностики та лікування алергічних захворювань;
6.6. визначення потреби в діагностичних і лікувальних алергенів і медикаментах;
6.7. участь в проведенні заходів по підвищенню кваліфікації лікарів і середнього медперсоналу з алергології.
7. Несе відповідальність за правильне застосування, організацію обліку, зберігання алергенів.
8. Бере участь в організації та роботі астма-школи.
9. Надає консультативну допомогу хворим з аутоімунними та імунодефіцитними захворюваннями з урахуванням даних імунологічного гомеостазу.
10. Проводить аналіз своєї роботи, володіє відомостями статистики захворюваності населення в районі обслуговування.
11. Лікар-алерголог має право:
11.1. Підвищувати кваліфікацію на курсах удосконалення 1 раз в 5 років.
11.2. Направляти в установленому порядку хворих на алергічні захворювання до інших лікарів-спеціалістів для консультації.
11.3. Брати участь в обговоренні:

• по організаційно-методичним і спеціальних питань профілактики, діагностики та лікування алергічних захворювань в районі обслуговування;
• за основними напрямками поточного і перспективного розвитку алергологічної допомоги населенню в межах курує регіону;
• щодо забезпечення медикаментами і алергенами алергологічних кабінетів, алергологічного відділення району обслуговування.

12. Лікар-алерголог зобов`язаний контролювати виконання середнім та молодшим медичним персоналом своїх обов`язків.

Н. А. Скепьян