Обгрунтування комплексного підходу до лікування та реабілітації хворих з міофасціальним синдромом

Відео: Кінезіотейпірованіе. Центр МЕД-АМКО

Біль в жувальних м`язах, які інтерпретуються пацієнтами як лицьові або головні болі, є одним з найбільш поширених станів, з якими населення звертається до установ охорони здоров`я стоматологічного профілю. При цьому нерідко стоматологами, неврологами і щелепно-лицьовими хірургами зазначені скарги розцінюються як невралгія трійчастого нерва, не дивлячись на відсутність тригерних зон (C.A.Chan, 2002). За даними І.Клімберга, Р.Джагера (2006), 5% звертаються за спеціалізованою стоматологічною допомогою пацієнтів відчувають біль в жувальних м`язах, обумовлену патологічним напругою останніх. Крім того, за останніми повідомленнями спеціальної літератури, від 80 до 90% всіх дисфункцій скронево-нижньощелепних суглобів (СНЩС) пов`язані з міофасціальним синдромом (К.Ронкін, 2006). З питання етіології даного захворювання до теперішнього часу немає єдиної думки. Прийнято вважати, що зазначені патологічні процеси є багатофакторним (J.F.Sanroman, J.M.G.Gonzalez, J.A.Del Hoyo et al., 1997). У той же час окремі автори вказують на можливість розвитку м`язово-суглобового больового синдрому з фактом травматичної оклюзії (D.Grummons, 1997) .Однак на сучасному етапі є лише поодинокі повідомлення про можливість застосування рефлексотерапії і зокрема діадинамічних чрезкожной електронейростімуляціі (Діа-Денс) для лікування патології СНЩС, що визначає актуальність проведеного дослідження.

Мета дослідження - Вивчення стану оклюзії у хворих з міофасціальним синдромом і визначення ефективності комплексного підходу, що включає її ортопедичну корекцію в поєднанні з Діа-Денс терапією.

Обстежено 16 пацієнтів з лицьовими болями невизначеного генезу і тривалістю захворювання від 4 до 6 років. Дані хворі неодноразово зверталися за спеціалізованою допомогою до стоматологів, неврологів і щелепно-лицьовим хірургам, отримували тривалі курси медикаментозного і фізіотерапевтичного лікування, яке дало позитивного результату. З вказаної кількості 7 пацієнтів паралельно зверталися за допомогою до стоматологів-ортопедів з метою протезування.

Всі хворі були розділені на 2 групи. Перша група включала 6 осіб, яким було проведено 1 етап ортопедичного лікування, що включав підготовку до протезування, вирівнювання оклюзійних поверхонь зубних рядів, відновлення висоти прикусу і встановлення в правильне положення нижньої щелепи, що змістилася в звичну окклюзию, усунення деформації зубних рядів. Перед 1 етапом з метою швидкого усунення міофасціального больового синдрому і підтвердження передбачуваного діагнозу застосовували СНЩС-трейнера.

Другий етап ортопедичного лікування складався з раціонального протезування, що полягав у відновленні цілісності зубних рядів, утриманні в правильному положенні переміщених зубів і нижньої щелепи, створення потрібного межокклюзионного простору. Оптимізацію оклюзії проводили за допомогою знімних, незнімних, шінірующіх ортопедичних конструкцій, а також застосовувалися методи прямої адгезивной реставрації зубів композиційними матеріалами.

Друга група, що складалася з 10 осіб, паралельно зі стандартним лікуванням отримувала курс Діа-Денс терапії за допомогою апарату Діа-Денс-DT. Для впливу були визначені загальні і локальні акупунктурні точки (AT) на каналах тіла людини, що входять в зацікавлену зону. Курс складався з 10 сеансів, що проводяться щодня. Тривалість сеансу склала від 30 до 40 хв. Роздратування здійснювали в нашкірної проекції AT в комфортному режимі з частотою 77 Гц.

Результати та їх обговорення. Дані виконаного дослідження дозволяють констатувати, що до застосування комплексного лікування хворих за вказаними схемами частково усунути больовий синдром і подолати м`язово-суглобову дисфункцію вдалося тільки у 2 (12,5%) спостерігалися пацієнтів, у 16 (75%) хворих застосована терапія виявилася неефективною.

У хворих 1-ї групи після проведення лікувально-реабілітаційних заходів за запропонованим планом купірувати больовий синдром повністю вдалося у 6 (100%) спостережуваних пацієнтів. Однак у індивідуумів зазначеної групи подолати м`язову напругу і пов`язаний з цим дискомфорт не виявилося можливим.

У той же час у пацієнтів 2-ї групи використання в складі комплексу лікування Діа-Денс терапії дозволило подолати напругу жувальних м`язів і больовий синдром у 10 (100%) хворих. Однак результат купірування больового синдрому був нестабільним і вимагав підтримуючих курсів Діа-Денс терапії в подальшому.

Отримані результати свідчать, що використання пропонованих комплексів реабілітації дозволяє отримати задовільні результати лікування міофасціального синдрому і вказує на доцільність поєднання в єдиному комплексі реабілітаційних заходів ортопедичної корекції травматичної оклюзії і Діа-Денс терапії, що і складе предмет наших подальших досліджень.


І.О. Походеньки-Чудакова, А.З. Бармуцкая, І.Є. Шотт
УО «Білоруський державний медичний університет», ДУО «Білоруська медична академія післядипломної освіти», Білоруський Співпрацює Центр Європейської Асоціації черепно-щелепно-лицевих хірургів, м.Мінськ