Проекційна довжина зубного ряду і її індивідуальна норма

Саггитальний параметр зубного ряду - проекційна довжина - описаний в літературі, широко використовується ортодонтами в роботі, однак лише для зіставлення отриманих результатів змін параметрів зубного ряду з їх вихідними значеннями, оскільки він не має середнього значення норми, а також індивідуальної норми.

Таким чином, проекційна довжина використовувалася тільки для контролю за динамікою проведеного лікування: при збільшенні показника - збільшувалася довжина зубного ряду, при зменшенні - зменшувалася, тобто, вивчивши величину параметра до і після лікування, констатували факт збільшення або його зменшення, не маючи можливості дати оцінку цій зміні.

Метою цього дослідження було визначення індивідуальної норми проекційної довжини зубного ряду.

Матеріали: з архіву кафедри ортодонтії МДМСУ відібрані 53 історії хвороби пацієнтів 13-18 років з звуженням зубних рядів і вивчені 106 пар діагностичних моделей цих пацієнтів до і після лікування і 20 пар моделей щелеп пацієнтів 15-18 років з фізіологічної оклюзії.

Методи: на гіпсових моделях щелеп визначені розміри зубів, трансверсального і саггитальний розміри зубних рядів по методам Тона, Болтона, Пона, Коркхауза.

Нами вивчена загальна проекційна довжина верхнього і нижнього зубних рядів - це відстань між точкою, утвореної при перетині лінії, проведеної по дистальним поверхнях перших молярів, і перпендикуляром, опущеним на неї по серединній лінії відповідної щелепи з мезиальной точки на губній апроксимальной поверхні вестибулярно розташованого верхнього різця при вимірах на верхній щелепі (Lpo) або контактної точкою нижніх центральних різців при вимірах на нижній щелепі (Lpu).

Також виміряна проекційна довжина передніх сегментів на обох щелепах: проекційна довжина переднього сегмента верхньої щелепи (1ро) - відстань між мезиальной точкою на губній апроксимальной поверхні вестибулярно розташованого верхнього різця і точкою перетину лінії, що з`єднує контактні точки ікла і першого премоляра справа і зліва, з серединною лінією верхньої челюсті- проекційна довжина переднього сегмента нижньої щелепи (1ри) - відстань між контактною точкою ріжучих поверхонь центральних нижніх різців і точкою перетину лінії, що з`єднує контактні точки першого і другого премоляра зліва і справа, з серединною лінією нижньої щелепи.

Результати: в ході цього дослідження певні параметри статистично оброблені і проаналізовані.

Зокрема, кореляційні-регресійний аналіз 25 параметрів на 106 парах моделей щелеп пацієнтів 13-18 років з звуженням зубних рядів виявив високі і середні прямі кореляційні зв`язки між сумою 12 зубів нижньої щелепи, загальною проекційної довжиною і проекційної довжиною переднього сегмента верхнього і нижнього зубних рядів , що дало підставу використовувати параметр - сума мезіодістальних розмірів 12 зубів нижньої щелепи - в обчисленні індивідуальних індексів співвідношення (проекційних довжин зубних рядів до суми мезіодістальних розмірів 12 нижніх зубів) у осіб з фізіологічної оклюзії і розмірами постійних зубів в межах середніх величин.

На основі отриманих індексів нами була визначена індивідуальна норма загальної проекційної довжини верхньої та нижньої щелеп і проекційної довжини переднього сегмента зубного ряду верхньої і нижньої щелеп.

Для зручності практичного застосування нами складена таблиця індивідуальної норми загальної проекційної довжини і проекційної довжини передніх сегментів верхнього і нижнього зубних рядів, розрахована для варіантів суми 12 зубів нижньої щелепи:

Результати визначення індивідуальної норми загальної проекційної довжини і довжини передніх сегментів верхнього і нижнього зубних рядів з використанням складеної нами таблиці були зіставлені з даними, отриманими при вивченні моделей щелеп пацієнтів з фізіологічної оклюзії.

У пацієнтів з фізіологічної оклюзії індивідуальна норма проекційної довжини зубних рядів, визначена за таблицею, запропонованої нами, відповідає фактичній величині параметрів на моделях.

висновки:

1. Вважаємо за доцільне оцінювати проекційну довжину зубних рядів за індивідуальною нормі, виходячи з розрахунку сум мезіодістальних розмірів 12 зубів нижньої щелепи.

2. Саггитальний параметри гіпсових моделей щелеп (загальна проекційна довжина зубного ряду верхньої і нижньої щелепи і проекційна довжина переднього сегмента верхньої і нижньої щелеп) рекомендовано використовувати для діагностики аномалій зубних рядів верхньої і нижньої щелеп в сагітальній напрямку за рахунок визначення їх індивідуальних норм, представлених нами в таблиці.

Сидорова Т. А., Панкратова Н. В.