Нейролептанальгезія

Нейролептанальгезія (НЛА) -стан байдужості і знеболення, що досягається внутрішньовенним введенням нейролептика і анальгетика з сильним і короткочасним дією. Свідомість при цьому повністю не втрачається, в зв`язку з чим додатково застосовують інгаляцію або ін`єкцію невеликої кількості наркотику, найчастіше за все закису азоту з киснем у співвідношенні 1: 1 або 2: 1.

Для нейролептакальгезіі в даний час використовують нейролептик дроперидол (дегідробеізперідол - ДГБП), анальгетик фептаппл або суміш цих препаратів - таламонал. Всі препарати випускають у флаконах по 10 мл, що містять відповідно 25 мг ДГБП, 0,5 мг фентанілу, або суміш 25 мг ДГБП і 0.5 мг фентанілу (таламонал).

Нейролептаіальгезію проводять після звичайної премедикації або після внутрішньом`язового введення 1-2 мл таламонал і 0,5 мл 0,1% -ного розчину сульфату атропіну за 30-45 хв до операції. При надходженні пораненого в операційну йому дають дихати киснем через маску наркозного апарату, підраховують пульс і вимірюють артеріальний тиск. Потім встановлюють систему для внутрішньовенного вливання і включають подачу закису азоту в співвідношенні її з киснем, як 1: 1 або 2: 1.

Вступний наркоз можна провести і тіопентал-натрієм. Проколюючи гумову трубку системи, внутрішньовенно вводять 10 мл ДГБП, потім 10 мл фентанілу. Через 45-50 сек після ін`єкції у хворого звужуються зіниці, різко послаблюється дихання, в зв`язку з чим йому проводять штучну вентиляцію легенів через маску. Для повного апное вводять 50-60 мг дитилина, интубируют трахею і продовжують штучне дихання в режимі невеликої гіпервептіляціі. Надалі анальгезию підтримують фракційним введенням фентанілу по 1-2 мл.

Ознаками недостатньої аналгезії і, отже, показаннями до повторної ін`єкції фентанілу є почастішання пульсу, підвищення артеріального тиску, поява крапельок поту па обличчі. Слід мати на увазі, що невелика рухова реакція, особливо м`язів кінцівок, може виникнути і при достатній аналгезії, але без відповідних змін показників гемодинаміки. Це не є приводом до чергового введення фентанілу.

Ін`єкції фентанілу припиняють за 30 хв до закінчення операції. Закис азоту відключають після закінчення операції. Свідомість до достатню самостійне дихання, як правило, відновлюються дуже швидко.

Екстубацію і переклад на самостійне дихання виробляють тоді, коли хворий вільно піднімає голову.

Існують і інші методики проведення нейролептанальгезии, в тому числі - зі збереженням спонтанного дихання, проте в руках недосвідченого лікаря вони небезпечні через реальної загрози гиповентиляции, і їх може використовувати тільки анестезіолог вищої кваліфікації.

Препарати для НЛЛ застосовують також для підвищення ефективності та безпеки інших видів загальної та місцевої анестезії. З цією метою за 30-45 хв до початку наркозу або операції під місцевою анестезією внутрішньом`язово разом з атропіном вводять 3 мл таламонал або А-5 мл ДГБП. В ході втручання під місцевою анестезією добре підсилює знеболення фракційне введення по 1 мл розчину, що містить 1-1,5 мл фентанілу в 10 мл фізіологічного розчину. ДГБП вельми доцільно застосовувати перед масковим ефірним наркозом.

А.Н. беркутів