Ультрасонографическое діагностика післяопераційних ускладнень при пошкодженнях кисті

Відео: Операція на руці: прооперували руку - що потрібно знати про післяопераційний період

Ультрасонографическое діагностика післяопераційних ускладнень при пошкодженнях сухожиль пальців кисті

Метою роботи є вивчення можливостей ультрасонографии (УСГ) в діагностиці післяопераційних ускладнень у хворих з ушкодженнями сухожиль згиначів і розгиначів пальців кисті.

Проведені дослідження засновані на досвіді лікування 432 хворих з ушкодженнями сухожиль кисті, які звернулися за медичною допомогою в клініку травматології, ортопедії та ВПХ РГМУ ГКБ №4 з 1997 по 2005 р екстреному порядку звернулися 111 (25,7%) постраждалих, застарілі пошкодження були у 321 (74,3%) пацієнтів. Пошкодження сухожиль згиначів мали 235 (54,4%) хворих, розгиначів - 197 (45,6%). У 254 (58,8%) постраждалих спостерігалися ізольовані пошкодження сухожиль, множинні пошкодження були виявлені у 198 (41.2%) пацієнтів. Всього 432 хворих мали пошкодження 844 сухожиль на 687 пальцях. При свіжих ушкодженнях сухожиль проводився первинний або первічноотсроченний шов (111 - 25,7% постраждалих), при застарілих - вторинний шов (188 - 43,5% пацієнтів) хворих або транспозиція сухожиль (153 - 30,8%).

Повторне оперативне втручання - теноліз сухожиль - був виконаний 73 (16,8%) пацієнтам. В післяопераційному періоді всім хворим проводилась УСГ у відділенні функціональної діагностики ЦНІІТУ і в ГКБ №86 на ультразвукових сканерах «Sonoline SL-1» ( «Siemens»), HDI - 3500 ( «Philips»), LOGIQ - 9 ( «General Electric») . УСГ-дослідження на всіх етапах післяопераційного періоду дозволяли характеризувати стан досліджуваного сухожилля з точки зору його анатомічної структури і функціональної повноцінності, здійснювати контроль за перебігом репаративних процесів, виявляти можливі ускладнення і здійснювати індивідуальну корекцію реабілітаційних заходів.

Результати досліджень оцінювалися відповідно до встановленої нами УСГ семіотика ушкоджень сухожиль кисті та їх наслідків. Ознаками передаються статевим шляхом ми вважали нечіткість контурів, порушення структури і гіперехогенность сухожилля, підвищену ехогенність м`яких тканин з появою в них додаткових ехообразованій, обмеження ковзання сухожилля при динамічному дослідженні. Дистрофічні зміни сухожилля супроводжувалися зменшенням його діаметра, нечіткими контурами, зникненням диференційованої структури, «мозаїчної» ехогенністю.

При теносиновіїт на сонограмі визначалася зона однорідної структури різко зниженою ехогенності з чіткими контурами, зміщується разом з сухожиллям при рухах. Сухожилля при цьому було потовщені і мало нечіткі контури. При синдромі Зудека на сонограмі з`являлася характерна «мозаїчність» м`яких тканин. Як пошкоджені, так і розташовані поруч неушкоджені сухожилля мали нечіткі, розмиті контури, знижену ехогенність, неоднорідну структуру, виглядали потовщеними. Ковзання сухожиль при динамічному дослідженні було різко обмежено або повністю було відсутнє. Запальний процес м`яких тканин на сонограмі проявлявся освітою зони зниженої ехогенності неоднорідної структури з нечіткими контурами. При формуванні лигатурного свища навколо сухожилля визначалася область зниженої ехогенності з чіткими контурами. Післяопераційний розрив сухожилля супроводжувався появою гіпоехогенної зони діастаза між його фрагментами, зміщеними в дистальному і проксимальному напрямках. При цьому відсутнє ковзання проксимального фрагмента під час здійснення пасивних рухів в суглобах, розташованих дистальніше рівня ушкодження. Перерозтягнення сухожильного регенерату характеризувалося нерівністю контурів сухожилля, порушенням характерною волокнистої структури. На відміну від післяопераційного розриву сухожилля, гіпоехогенна зона дефекту була відсутня, а пасивні руху в суглобах супроводжувалися обмеженим ковзанням проксимального фрагмента.

Результати УСГ, отримані на різних етапах відновного періоду, внесли істотні корективи в тактику ведення 77,3% хворих. Дані УСГ використовувалися для індивідуальної корекції реабілітаційних заходів: визначення тривалості іммобілізації пошкоджених пальців, допустимого обсягу активних і пасивних рухів при заняттях лікувальною фізкультурою, призначення фізіотерапевтичних процедур і визначення тактики консервативного або оперативного лікування при виявленні ускладнень.


Чуловская І.Г., Скороглядов А.В., Ес`кін Н.А., Магдієв Д.А.
ГОУВПО РГМУ МОЗ РФ - ЦНІІТУ, м.Москва
Поділитися в соц мережах:

Cхоже