Оперативне лікування закритих ушкоджень плеснових кісток

Відео: Хірургічне лікування при пошкодженнях кисті

Під наглядом перебувало 83 пацієнта з ушкодженнями плеснових кісток, лікувалися оперативно. Переважали особи чоловічої статі, найбільш працездатного віку від 21 року до 50 років. Закриті пошкодження мали місце в 57 випадках (69%). Переважав непрямий механізм травми - у 35 (62%) пацієнтів, прямий - у 22 (38%). Ізольоване пошкодження однієї плеснової кістки відзначено в 27 (47,4%) випадках з 57. Множинні пошкодження - в 30 (52,6%). Найбільш часто при множинних переломах зустрічалося поєднання II-IV плеснових кісток - 13 (29%), а поєднання II-V плеснових кісток відзначено у 7 (16%) пацієнтів. З ізольованих пошкоджень найбільш часто зустрічалися переломи V плеснової кістки - 23 (50,9%) з 57 випадках. Закриті пошкодження в суглобі Лісфранка відзначені у 12 пацієнтів з 15, що становить 80%, причому в 9 (75%) з 12 випадках це були переломовивіхі- в 3 (25%) випадках з 12 - вивихи без перелому кісток стопи. Ізольоване пошкодження в суглобі Лісфранка відзначено в 4 (33,3%) випадках з 12, множинні пошкодження - в 8 (66,7%).

При обстеженні особлива увага зверталася на механізм, давність травми, локалізацію больового синдрому, наявність деформації в передньому і середньому відділах стопи, вираженість набряку і його наростання в динаміці. Для цілеспрямованої клінічної діагностики визначають симптоми Яралієв-Яраланца, Якопсона і Лежара. При переломі V плеснової кістки визначається обмежена припухлість на тильній поверхні стопи. Для ушкодження в суглобі Лісфранка характерний більш виражений больовий синдром.

Рентгенологічне обстеження стопи проводилося в трьох класичних проекціях: прямій, бічній і напівбоковий. При переломах без зміщення для уточнення діагнозу проводилася контрольна рентгенографія через 10-12 діб після травми. При пошкодженнях в суглобі Лісфранка, крім рентгенологічного обстеження в трьох проекціях, для оцінки конгруентності суглобових поверхонь, уточнення характеру кісткових ушкоджень, ступеня зміщення кісткових уламків обов`язково проведення комп`ютерної томографії. Це дозволяє визначити показання до оперативного втручання, уточнити його обсяг.

Більшості пацієнтів з метою визначення стану кровообігу в травмованої кінцівки, максимально раннього виявлення розвиваються порушень кровообігу і ранньої медикаментозної корекції виявлених порушень було проведено дуплексне сканування судин нижніх кінцівок до і в різні терміни після оперативного втручання. При ультразвуковому обстеженні виявлено порушення артеріального і в меншій мірі венозного кровотоку, які проявляються в посиленні лінійної швидкості кровотоку в гомілкових артеріях і зниженні її в артеріях стопи, підвищення індексу периферичного опору в артеріях стопи. Нормалізація показників відбувається в різні терміни після операційного періоду.

Стабілізація ушкоджень плеснових кісток найбільш часто здійснювалася пластинами АО - в 24 (42%) випадках, спицями Кіршнера - в 12 (21%), апаратом Ілізарова - в 2 (4%), гвинтами - в 8 (14%), поєднанням спиць Кіршнера і гвинтів - 4 (7%), поєднанням спиць Кіршнера і пластин - в 7 (12%) випадках. Для фіксації ушкоджень в суглобі Лісфранка частіше застосовувалася комбінація спиць Кіршнера і пластин - у 5 (33%).

Всім пацієнтам в післяопераційному періоді проводилася медикаментозна корекція кровотоку в пошкодженій кінцівки, заняття лікувальною фізкультурою. Зрощення переломів спостерігалося в терміни від 4 до 8 тижнів.

Про ефективність лікування судили за спостереженнями хворих в динаміці на підставі функціональних результатів, отриманих в терміни від одного до чотирьох років 51 (89,5%) з 57 хворих. Експертиза результатів лікування проводилася за анатомо-функціональної таблиці Н.А. Любошіца і Е.Р. Маттіса, яка запропонована для оцінки результатів лікування ортопедо-травматологічних хворих. Хороші віддалені результати отримані у 47 (92%) пацієнтів, задовільні - у 4 (8%), незадовільних результатів не відзначалося.

Таким чином, точна верифікація діагнозу, вибір оптимального методу оперативного лікування, корекція порушення кровообігу в кінцівки, повноцінна реабілітація дозволяють домогтися консолідації в максимально короткі терміни, забезпечити хороші функціональні результати.

Казанін К.С., Ардашев І.П., Іванов А.В., Калашников В.В., Калашников В.Вл., Істомін М.В.
Кемеровська державна медична академія, Міська клінічна лікарня №3 ім. М.А. Подгорбунекого, м Кемерово

Поділитися в соц мережах: