Лікування хворих з адгезивним капсуліту плечового суглоба

адгезивний капсуліт є дифузне ураження капсули і синовіальної оболонки плечового суглоба, приводить до формування стійкої комбінованої контрактури.

В обмеженій кількості робіт показана його значна поширеність. Зокрема, в скандинавських країнах захворюваність серед дорослого населення складає близько 2% на рік (Dias R. et al., 2005).

Під нашим спостереженням перебувало 115 хворих з адгезивним капсуліту в різній стадії захворювання. Переважали жінки (72,5%). Вік хворих - від 36 до 68 років. У 81,2% звернулися захворювання передувала травма плечового пояса. У больовий стадії звернулися 32 пацієнтів, 38 - в стадії розвивається контрактури, 35 - в стадії контрактури. 36% хворих пройшли курс консервативної терапії з приводу плече-лопаткового периартроза або шийного остеохондрозу (лікувальна фізкультура, фізіотерапія, нестероїдні протизапальні засоби, параартікулярное введення глюкокортикоїдів), яка приводила до тимчасового поліпшення і стертою клінічній картині, не впливаючи на прогресування захворювання.

Діагноз адгезивного капсуліту був встановлений за клінічними ознаками (біль, переважно в нічний час і при рухах, хворобливість по периметру суглобової щілини, обмеження рухів в суглобі) і за даними магнітно-резонансної томографії (потовщення капсули плечового суглоба, зменшення або відсутність пахвовій завороту).

Лікувальну тактику будували в залежності від стадії захворювання. У початковій стадії (запально-больовий без обмеження амплітуди рухів) внутрисуставно вводили 1 мл препарату «Дипроспан» з 5 мл 0,5% новокаїну тричі з інтервалом в 1 тиждень. При першій ін`єкції особливу увагу приділяли наявності швидкого ефекту зниження або зникнення болю в суглобі при рухах на тлі анестезії. Даний факт підтверджував діагноз, диференціюючи його від внесуставной патології. У стадії формується контрактури лікування починали з 2-кратної внутрішньосуглобової ін`єкції дипроспана з метою купірування запального процесу, який проявляється больовим синдромом.

У подальшому, залежно від ступеня вираженості контрактури і обмеження працездатності хворого або виконували закриту редрессацію плечового суглоба, або проводили відновне лікування, що включає лікувальну фізкультуру, масаж, фізіотерапію. У стадії стійкої вираженої контрактури при незначному больовому синдромі хворим виконували закриту редрессацію суглоба з подальшим курсом реабілітації. Редрессацію виконували під провідникової анестезією з попереднім введенням в суглоб 1 мл дипроспана безпосередньо перед маніпуляцією. Процедуру проводили при динамічному контролі досягнутої амплітуди рухів в порівнянні з протилежною суглобом. В ході редрессаціі дотримувалися певної послідовності: відведення, зовнішня ротація, внутрішня ротація, кругові рухи. Використання розроблених нами мануальних прийомів дозволяло виключити ризик травматичних пошкоджень і повністю відновити амплітуду рухів.

В результаті лікування досягнуто купірування больового синдрому у всіх хворих з першої і другої стадіями захворювання, дозвіл контрактури у хворих з другою стадією протягом 1 року, яким не проводили редрессацію через незначного або помірного обмеження функції суглоба (20 хворих). У хворих, яким проведена закрита редрессація (18 хворих з другою стадією і 34 - третьої стадією захворювання) повне відновлення функції суглоба досягнуто в межах 2 місяців після маніпуляції на тлі реабілітаційного лікування. Одному хворому виконали повторну редрессацію через 4 тижні внаслідок зникнення позитивної динаміки відновлення функції, пов`язаного з порушенням режиму відновного лікування.

Загальний результат - повне або практично повне відновлення амплітуди рухів в плечовому суглобі, зникнення больового синдрому, що задовольняють функціональним запитам хворих.

Результати дослідження дозволили зробити висновок про те, що лікування хворих з адгезивним капсуліту слід починати якомога раніше, проводити диференційовано в залежності від стадії захворювання, з урахуванням віку хворого, наявності супутньої патології місцевого і загального характеру. Закрита редрессація має гарну результативністю і має ряд відомих переваг в порівнянні з інвазивних втручанням (артроскопічна капсулотомія, сіновектомія). Проте редрессацію повинні виконувати тільки досвідчені ортопеди, які мають досвід виконання даної маніпуляції, щоб уникнути заподіяння ятрогенних ушкоджень і для досягнення повної амплітуди рухів в плечовому суглобі у всіх напрямках.


Д. В. Аверкиев
Військово-медична академія ім. С. М. Кірова, кафедра військової травматології та ортопедії, м.Санкт-Петербург