Лікування гіпотиреоїдний коми

Відео: Як позбавиться від клубка в горлі (2014 року)

Лікування гіпотиреоїдний коми повинно включати проведення наступних заходів.
1. Екстрена госпіталізація в спеціалізоване відділення, забір крові для визначення ТТГ, Т4 і кортизолу з подальшим початком медикаментозного лікування, не чекаючи результатів дослідження рівнів гормонів.
2. Призначення кортикостероїдів. Клінічна симптоматика гіпотиреоїдний коми не дозволяє виключити супутній гіпокортіцізм, загострюється на тлі введення тиреоїдних гормонів. Введення левотироксина в цьому випадку призводить до розвитку надпочечникового гіпоадреналового кризу. Тому ще до введення препаратів левотироксину в / в струменево вводять 50-100 мг гідрокортизону гемисукцината, рекомендована добова доза цього глюкокортикоїду становить 200 мг.
3. Інтенсивна замісна терапія тиреоїдними гормонами. При гіпотиреоїдний комі спостерігається атонія шлунково-кишкового тракту і виражене порушення кишкової абсорбції. Тому переважно призначення препаратів левотироксину в / в. В даний час пропонується кілька схем інтенсивної замісної терапії тиреоїдними гормонами:
  • первісну добову дозу левотироксину (400-500 мкг) вводять в / в у вигляді рівномірної повільної інфузії. У наступні дні дозу левотироксину зменшують до 50-100 мкг на добу (Балаболкин М.І., Клебанова Є.М., Кремінська В.М., 2002);
  • протягом першої доби в / в крапельно кожні 6 год вводять по 250 мкг левотироксину, потім переходять на прийом звичайних замісних доз препарату. В / в інфузію левотироксина доповнюють введенням всередину через шлунковий зонд трийодтиронина в початковій дозі 100 мкг, потім по 25-50 мкг кожні 12 годин (Дідів І.І., Мельниченко Г.А., Фадєєв В.В., 2000). 
Проводячи в / в інфузію препаратів тироксину слід пам`ятати, що кількість перелитої за добу рідини не повинна перевищувати 1 л. При відсутності препаратів левотироксину для внутрішньовенного застосування можна вводити трийодтиронін через шлунковий зонд. Стартова доза трийодтиронина становить 100 мкг, потім по 25-100 мкг кожні 12 годин. Дозу коригують залежно від динаміки температури тіла і клінічної симптоматики. Лікування тиреоїдними препаратами проводять під контролем ЕКГ, артеріального тиску, пульсу і частоти дихання (Богданович В.Л., 2000).
4. Боротьба з гіпотермією. Рекомендується пасивне зігрівання (приміщення хворого в палату з температурою повітря +25 С, обгортання ковдрами і т.п.). Не слід намагатися зігріти хворого за допомогою грілок, тому що дилатація судин шкіри призводить до посилення судинної недостатності і розвитку колапсу.
5. Боротьба з гіпоксією. Виражена гіповентиляція і гіперкапнія у пацієнток з гіпотиреоїдний комою вимагає проведення ним штучної вентиляції легенів.
6. Боротьба з анемією. При вираженій анемії показано переливання ерітроцітар маси або одногрупной крові.
7. Усунення провокуючих чинників і лікування супутніх захворювань. Для лікування супутніх інфекційно-запальних захворювань і профілактики їх виникнення призначають антибіотики і т.п.
Слід зазначити, що, незважаючи на досягнення сучасної ендокринології, проблема лікування гіпотиреоїдний коми далека від вирішення. Летальність при цій патології залишається високою і перевищує 50%. Тому виняткову важливість має профілактика розвитку цього ускладнення, включаючи своєчасну діагностику гіпотиреозу і, в тому числі, його атипових форм, а також своєчасне призначення адекватної замісної гормональної терапії.
В даний час замісна гормональна терапія гіпотиреозу проводиться тільки за допомогою синтетичних препаратів левовращающего ізомери тироксину (еутірокс, L-тироксин), які не містять сторонніх домішок і повністю ідентичні природному гормону щитовидної залози людини.
Жукова Л.А., Сумін С.А., Лебедєв Т.Ю.
Невідкладна ендокринологія

Поділитися в соц мережах:

Cхоже