Диференціація поразок трійчастого нерва. Схожі на трійчастий невралгію синдроми

Болі, пов`язані з ураженням нервів системи трійчастого нерва необхідно диференціювати з рядом захворювань:
1. Періодична мігренозна невралгія (Гістаміну цефалгия, ерітромелалгія голови, невралгія Хортона). Причиною невралгії є порушення вегетативної іннервації судин особи. Клініка характеризується раптовими нападами місцевого розширення судин. Біль локалізується в скроні, позаду очі, іррадіює у верхню і нижню щелепи, за кут нижньої щелепи, в область надпліччя. Іноді поширюється уздовж всієї зовнішньої сонної артерії. Больовий пароксизм супроводжується посиленням пульсації поверхневої скроневої артерії. При пальпації визначається болючість скроневої артерії, сонних артерій на боці болю. Здавлення загальної сонної артерії підсилює або, навпаки, зменшує біль. Скроневаартерія на стороні болю розширена. Вегетативні прояви: почервоніння кон`юнктиви, сльозотеча, ринорея, набряк шкірних покривів, гіперемія. Хворі для зменшення болю прикладають грілку або холод. Для невралгії Хортона характерні такі ознаки: періодичність нападів 1-2 рази на рік, тривалість больового пароксизму від двох тижнів до 1,5 місяців, раптове виникнення болю і настільки ж раптове її припинення, психомоторне збудження під час болю.

2. Синдром лицьовій симпаталгії або судинна лицьова біль. Ця форма прозопалгія не пов`язана з зоною іннервації якого-небудь нерва, але відповідає розподілу судини або зонам вегетативної іннервації. Біль носить пекучий, пульсуючий характер і супроводжується вираженими вегетативними порушеннями (вазомоторними секреторними порушеннями і порушенням потовиділення), хворобливістю при пальпації судин. Вважається, що сімпаталгіческіе лицьовій синдром обумовлений пошкодженням периваскулярних вегетативних утворень і є наслідком травми, додаткових ребер, дегенеративних змін в хребті, інфекції, інтоксикацій, змін в самих судинах. Варіантом сімпаталгіческіе синдрому є каротидного-темпоральний синдром.

Сімпаталгіческіе лицьовій синдром може бути вторинним і носити реперкуссівний характер при захворюваннях внутрішніх органів. В цьому випадку його відмінною рисою є зникнення ознак захворювання при лікуванні основного процесу.

3. Каротидного-темпоральний синдром. Цей синдром спостерігається при судинних кризах, тромбозах сонних артерій. Біль при каротидного-темпоральном синдромі локалізується в області скроні, поширюється на зовнішній кут ока, чоло, тім`я по судинному пучку. За своєю характеристикою біль давить, розпирає, пульсуюча. При огляді хворого на боці болю в ряді випадків виявляється синдром Клод-Бернара-Горнера, припухлість скроні, гіперестезія в скронево-лобної ділянки.

4. Поразка скронево-нижньощелепного суглоба (синдром Костена). Спостерігається при артрозі, артриті названого суглоба, порушення прикусу. Супроводжується болем в привушної області або половині голови. При рухах нижньою щелепою хворий відчуває хрускіт, потьохкування в суглобі. Біль посилюється при жуванні, розмові. На рентгенограмі при синдромі Костена можна знайти зміну суглоба.

У формуванні «больової дисфункції» скронево-нижньощелепного суглоба В.А. Карлов, О.Н. Савицька, 1990, значну роль надають дисфункції оральних м`язів, особливо жувальних. Це, на їхню думку, веде до виникнення в тих чи інших ділянках м`язів так званого залишкового напруги, що переростає потім у локальний м`язовий спазм, який порушує біомеханіку нижньої щелепи з подальшим розвитком органічних змін в скронево-нижньощелепного суглоба.

5. Больовий синдром очноямковуартерії. При ньому виникає біль в лобно-очноямкових областях з хворобливістю в точках виходу I-II гілок трійчастого нерва, у внутрішнього кута орбіти, гіперемія кон`юнктиви і шкіри обличчя зі сльозотечею і світлобоязню. Синдром обумовлений залученням до патологічного процесу вегетативних і чутливих волокон очноямковуартерії. Описано при процесах в середньої черепної ямки, пухлинах гіпофіза.

6. Синдром лицьовій каузалгії. Виникає відразу або через якийсь термін (дні-місяці) після травми, під час якої пошкоджуються гілочки трійчастого нерва. Причиною лицьовій каузалгії можуть бути видалення зуба, забої обличчя і т.п. Клініка лицьовій каузалгії характеризується раптовими болями в різних відділах особи (губи, ніс). Інтенсивність їх поступово наростає, стає важко переноситься. Болі носять ріжучий, свердлувальний, колючий характер, супроводжуються відчуттям печіння, вазомоторно-трофічними порушеннями. Їх виникнення пояснюють залученням до процесу вегетативних волокон травмованого нерва.