Травматичний шок при поєднаної черепно-мозковій травмі

Відео: Струс головного мозку. Симптоми. лікування

Зроблено аналіз клінічного перебігу травматичного шоку у 48 хворих, які перебували на стаціонарному лікуванні в РНЦНХ в період з 2002 по 2004 рік з черепно-мозковою травмою, поєднаної з переломами великих трубчастих кісток і хребта. Вік хворих від 18 до 49 років (середній вік 29 років). Всі пацієнти були розділені на 3 групи в залежності від тяжкості черепно-мозкової травми та вираженості внутрішньочерепної гіпертензії. В першу групу входили 12 постраждалих з поєднаною черепно-мозковою травмою легкого ступеня, в другу групу - 20 хворих з поєднаною черепно-мозковою травмою середнього ступеня тяжкості, в третю групу - 16 чоловік з тяжкою поєднаною черепно-мозковою травмою.

З 12 хворих з легкої поєднаної черепно-мозковою травмою без здавлення головного мозку у 8 визначався травматичний шок I ступеня, що проявлялося падінням артеріального тиску до цифр 100/60 мм рт. ст., тахікардією з ЧСС 100-105 уд / хв, у 3 хворих - травматичний шок II ступеня з падінням артеріального тиску до 90/50 мм рт. ст. і тахікардією з ЧСС 110-115 уд / хв, у 1 хворого - шок III ступеня з падінням артеріального тиску нижче 70/40 мм рт. ст. Клінічно шок протікав з розгорнутою еректильної і торпідній фазами. У 3 випадках тільки на підставі явищ шоку у вигляді низького АТ і тахікардії було запідозрено наявність поєднаного пошкодження інших органів, за допомогою додаткових методів обстеження були виявлені перелом хребта (у 2 хворих) та кісток тазу (у 1 пацієнта).

З 20 постраждалих з черепно-мозковою травмою середнього ступеня тяжкості в 7 випадках діагностовано внутрішньочерепні гематоми великих і середніх розмірів. На відміну від пацієнтів першої групи гіпотензії і тахікардії у них не було: у 3 хворих гемодинамічні показники залишалися в межах 120/80 мм рт. ст., ЧСС 70-80 уд / хв, в 4 випадках відзначалася брадикардія з ЧСС 56-60 уд / хв і артеріальна гіпертензія до цифр 130-140 / 90-100 мм рт. ст. Пригнічення свідомості у цих хворих було в межах помірного і глибокого оглушення, і діагноз «травматичний шок» у них був виставлений на підставі наявності еректильної і торпідній фаз і периферичних ознак шоку. У решти 13 осіб з забоєм головного мозку середнього ступеня без здавлення головного мозку травматичний шок протікав як у хворих першої групи з типовими змінами гемодинамічних показників, еректильної і торпідній фазами.

З 16 хворих з тяжкою поєднаною черепно-мозковою травмою в 5 випадках мали місце забиття головного мозку тяжкого ступеня зі здавленням головного мозку внутрішньочерепними гематомами. У них зазначалося глибоке пригнічення свідомості до рівня сопору і глибокої коми, а гемодинамічні показники мали тенденцію до брадикардії і артеріальної гіпертензії. Еректильна фаза шоку у цих хворих тривала від декількох годин до доби. У 11 осіб з травмами головного мозку важкого ступеня без явищ здавлення головного мозку в перші години після травми відзначалися артеріальна гіпотензія з тахікардією. З огляду на проведеної протишокової терапії артеріальна гіпотензія змінилася нормо-і гіпертензією зі збереженням тахікардії.

Таким чином, при надходженні до стаціонару пацієнта з черепно-мозковою травмою наявність ознак шоку в вигляді гіпотензії і тахікардії має насторожувати через можливої наявності поєднаного пошкодження кінцівок і внутрішніх органів.

На тлі здавлення головного мозку травматичний шок може протікати атипово з артеріальною нормо-або гіпертензією та брадикардією. У таких випадках наявність еректильної і торпідній фаз і периферичних ознак шоку викликає необхідність проведення додаткових досліджень з метою виключення поєднаного пошкодження інших органів.

Мірзабаев М.Ж., Муминов З.В.
Ташкентська державна медична академія, Республіканський науковий центр нейрохірургії, м Ташкент

Поділитися в соц мережах: