Основні принципи лікувального харчування

Відео: Санаторій Чёнкі - 2-місць 1-кімн номер, (кор. №№2 і 3), Санаторії Білорусі

Дієти за метою використання діляться на лікувальні, вікові, вагітних і годуючих матерів, дітей і підлітків, спортивні, що враховують специфічні умови праці та види навантажень (космонавтика, робота в Заполяр`ї, пустелі, гірській місцевості) і т.п.

Стіл лікувального харчування - загальна назва розроблених в Росії стандартних дієт, які охоплюють номерами від 1 до 15. Енергетична цінність, хімічний склад і фізичні властивості кожної дієти підібрані так, щоб забезпечувати лікувальний вплив при певній групі хвороб.

Нова номенклатура дієт. Згідно з наказом МОЗ РФ № 330 від 5 серпня 2003 року (в ред. Наказів Міністерства охорони здоров`я РФ від 07.10.2005 №624, від 10.01.2006 №2, від 26.04.2006 № 316) «Про заходи вдосконалення лікувального харчування в лікувально-профілактичних установах Російської Федерації »і інформаційного листа Міністерства охорони здоров`я РФ від 07.04.2004 р № 2510 / 2877-04-32« Про застосування наказу МОЗ РФ № 330 "Про заходи вдосконалення лікувального харчування в лікувально-профілактичних установах Російської Федерації"»Надано роз`яснення, доповнення та уточнення щодо використання дієтичного харчування.

У документах визначено, що в ЛПУ вводиться нова номенклатура дієт (система стандартних дієт), які відрізняються один від одного за змістом основних харчових речовин і енергетичної цінності, технології приготування їжі і середньодобовим набору харчових продуктів (табл. 8).


Раніше застосовувані дієти номерний системи (дієти № 1-15) об`єднують або включають в систему стандартних дієт, які призначають при різних захворюваннях в залежності від стадії і ступеня тяжкості або ускладнень з боку органів або систем організму хворого.

З огляду на усереднену енергетичну потребу стаціонарних хворих, рекомендовані рівні споживання енергії, встановлені цим наказом і інформаційним листом, складають від 1340 ккал в день (низькокалорійна дієта) до 2690 ккал в день (високобілкова дієта), відповідно до яких розраховані оптимальні розміри добового споживання продуктів для хворих, які перебувають на стаціонарному лікуванні в ЛПУ. З урахуванням вимог сучасної науки про харчування і рекомендованих добових наборів продуктів, які є основою для побудови дієтичних раціонів в ЛПУ, визначені хімічний склад і енергетична цінність стандартних дієт.

Впровадження в роботу лікувально-профілактичних закладів нової номенклатури дієт (системи стандартних, дієт) визначило можливість застосування в ЛПУ індивідуального підходу до дієтотерапії даного хворого з конкретним захворюванням. Раніше використовувана номерна система дієт була фактично спрямована на лікування зафіксованих в її номерах хвороб, без урахування особливостей хворого, і тому не дозволяла індивідуалізувати харчування пацієнта.

При організації харчування окремих груп населення необхідно дотримуватися таких вимог:
- Відповідність хімічного складу, калорійності і обсягу раціону потребам і особливостям організму з урахуванням виду навантажень і відновлення;
- Збалансоване співвідношення основних харчових речовин в раціоні;
- Використання в харчуванні широкого і різноманітного асортименту продуктів з обов`язковим включенням овочів, фруктів, соків, зелені;
- Заміна відсутніх продуктів тільки рівноцінними (особливо за вмістом білків і жирів);
- Дотримання оптимального режиму харчування.

Основою раціонів служать фізіологічні норми харчування. Залежно від метаболічних порушень, що викликаються в організмі шкідливим фактором, можуть змінюватися середні величини потреб людини в основних харчових і біологічно активних речовинах. У зв`язку з цим можлива зміна формули збалансованого раціону шляхом обмеження або збільшення частки окремих нутрієнтів.

Основи побудови харчування має наступні цілі: підвищення загальної стійкості організму за допомогою їжі-використання антидотних властивостей окремих компонентів піші- прискорення або уповільнення метаболізму отрут залежно від токсичності вихідних речовин або продуктів їх біотрансформаціі- вплив раціону на прискорення виведення отруйної речовини з організму-уповільнення процесів всмоктування отруйних речовин з шлунково-кишкового тракта- компенсація підвищених витрат харчових і біологічно активних речовин, пов`язаних з впливом ядов- вплив на стан найбільш слабости органів.

Харчова цінність раціону повинна складати: для чоловіків - від 2100 до 4200 ккал, для жінок - від 1800 до 3050 ккал- білків - від 65 до 117 г для чоловіків, від 58 до 87 г для жінок, з них 50% тваринного походження жирів для чоловіків - від 70 до 154 г, для жінок - від 60 до 102 г-вітаміну С - 90 мг, вітамінів групи В: В1 - 1,5 мг, В2 - 1,8 мг, B6 - 2,0, В12 - 3 мкг, вітаміну А - 0,9 мг, вітаміну D - 10 мкг, для осіб старше 60 років - 15 мкг / добу.

Харчування людей похилого віку. Рекомендовані норми споживання білків, жирів і вуглеводів враховують не тільки вікове зниження функціональних можливостей травної системи, а й інтенсивність метаболізму у літніх людей і осіб старечого віку. Для забезпечення необхідної різноманітності в харчуванні зазначеної вікової групи в добовому раціоні повинні міститися такі продукти, як м`ясо, яйце, овочі, фрукти, крупи. У добовому раціоні літніх і старих людей білки повинні забезпечувати 14,6% калорійності, жири - 29,4%, а вуглеводи - 55,9%. У вуглеводної складової раціону частка цукру обмежується! 0% калорійності добового раціону, або приблизно 50 г / сут.

Для осіб похилого та старечого віку особливо важливе дотримання режиму харчування і розподіл енергоцінності добового раціону за прийомами пиши: 30% - сніданок, 35% - обід, 20% - вечеря і 15% - пізню вечерю. Такий розподіл калоража протягом дня враховує зниження функціональних можливостей травної системи у літніх і старих людей. Кращим для цього віку є дробове (багаторазове - до 6 разів) харчування.

Близько 30-35% вуглеводів добового раціону цієї групи осіб повинні бути забезпечені за рахунок овочів, фруктів, хліба з борошна грубого помелу, страв з гречаної і вівсяної круп. Високий вміст в цих продуктах не переварюваних ферментами волокон (целюлози, геміцелюлози, пектину і лігніну) збільшує обсяг кишкового вмісту, збуджує моторику кишечника, запобігає запори і інтоксикацію організму продуктами гниття харчових залишків. При непереносимості молока (через дефіцит лактази) його слід замінити кисломолочними продуктами.

Харчові отруєння різної етіології та їх профілактика. До них відносяться захворювання, пов`язані з інфекційними агентами і паразитами, що передаються з їжею. Аліментарним шляхом можуть передаватися інфекційні та паразитарні захворювання: холера, черевний тиф і паратифи, бактеріальна дизентерія (шигельоз), амебна дизентерія (амебіаз) і інші протозойні кишкові інфекції, гепатит А та інші вірусні кишкові захворювання.

За статистикою ВООЗ, достатньо часто реєструються захворювання, пов`язані з вірулентними патогенними мікроорганізмами - збудниками харчових зоонозів: сальмонелами, лістеріями, кампілобактеріями, иерсиниями, а також деякими серотіламі кишкової палички.

Джерелами сальмонел є домашні і дикі тварини, а також птиця, особливо водоплавна. Інфікування м`яса може бути прижиттєвим, а також в результаті неправильного забою худоби, розбирання туші, порушення умов зберігання, транспортування та кулінарної обробки сировини.

Причиною глистових інвазій є вживання в їжу м`яса, зараженого личинками стрічкових паразитів (Taeniarhynchus saginatus і Taenia solium), нематодою (Trichinella spiralis) і ехінококом (E. granulosus, E. sibiricensis). При вживанні риби зараженной- Diphyllobothrium latum, D. tungusskum, D. minus, D. strictum, можливий розвиток у людини дифиллоботриоза і опісгорхоза (Opistorchis felineus).

В.І. Архангельський, В.Ф. Кирилов