Клінічне значення легеневої артеріальної гіпертензії при вагітності

Відео: Доповідь Ю.А. Баровська

Клінічне значення легеневої артеріальної гіпертензії при вагітності

Легенева артеріальна гіпертензія пов`язане зі значним ризиком для вагітної жінки і плоду.

Відео: Комп`ютерна пульсоксиметр в діагностиці захворювань сну. Р.В. Бузунов. лекція 8

До введення в клінічну практику сучасних фармакологічних засобів лікування цього стану смертність серед пацієнток, які страждають легеневою гіпертензією становила, 36% при синдромі Ейзенменгера, 30% - при ідіопатичною легеневої артеріальної гіпертензії та 56% - при вторинної легеневої гіпертензії різної етіології. У пацієнток, включених в цей ретроспективний літературний огляд, відзначалися виражені порушення гемодинаміки. Повідомлялося, що систолічний артеріальний тиск дорівнювало 108 ± 26 мм рт. ст. у 73 хворих синдромом Ейзенменгера, 85 ± 20 мм рт. ст. - У 27 хворих з ідіопатичною легеневою артеріальною гіпертензією і 83 ± 18 мм рт. ст. - У 25 хворих з вторинною легеневою артеріальною гіпертензією. Ці дані, опубліковані в 1998 році, не відображають будь-якого зниження ризику в порівнянні зданими про смертність, яка дорівнює 52% з 70 хворих, опублікованими в 1979 році. Сприятливий перебіг першої вагітності в молодому віці не є гарантією успішного виношування наступних вагітностей.
Згідно з опублікованими даними, велика частина материнських смертей відбувається протягом 30 днів після пологів, а не протягом вагітності, переймів або пологів. Високий рівень материнської смертності найчастіше обумовлений наполегливої правошлуночкової недостатністю і кардіогенний шок, посиленою легеневою гіпертензією. Інший бідою є раптова серцева смерть, викликана важкими аритміями, тромбоемболією легеневої артерії, тромбоемболією судин головного мозку, а також расслоеніем- або розривом легеневої артерії. У ранніх спостереженнях причиною смерті »хворих з синдромом Ейзенменгера найчастіше служили тромбоемболія легеневої артерії або гіповолемія. У хворих з синдромом Ейзенменгера і з ідіопатичною легеневою артеріальною гіпертензією висока смертність відзначається як при вагінальних пологах (29% і 20%, відповідно), так і при хірургічному пологах (38% і 42%, відповідно). В результаті нещодавно проведених досліджень було з`ясовано, що на тлі більш досконалого контролю гемодинаміки результати пологів краще при плановому кесаревому розтині під загальною анестезією, ніж вагінальним шляхом. Незважаючи на оптимістичний тон цих публікацій, більшість фахівців вважає, що найбільш безпечним є переривання вагітності, хоча і воно у хворих з легеневою артеріальною гіпертензією пов`язане з ризиком високої летальності. Якщо показано переривання вагітності, то його слід виконувати в першому триместрі шляхом вискоблювання і переважно під загальною анестезією.
Обмежені дані по наслідків вагітності для плода серед хворих з синдромом Ейзенменгера, отримані в невеликих за масштабом дослідженнях, показують, що більше половини пологів відбуваються передчасно, при цьому у третини немовлят відзначається затримка внутрішньоутробного росту і розвитку. Однак виживаність новонароджених перевищує виживання матерів (близько 90% проти 50-70%).
Систематичні дослідження результатів вагітності у пацієнток з легеневою артеріальною гіпертензією, які отримували вазодилататори, не проводилися. Судячи з даних окремих історій хвороби, можна говорити про великий варіабельності результатів на тлі застосування легеневих вазодилататорів, включаючи їх успішне використання під час переймів і пологів. Але породіллі часто помирають протягом перших днів або тижнів післяпологового періоду. Немає жодних відомостей про вплив ліків на частоту ускладнень у плодів і новонароджених.


Поділитися в соц мережах:

Cхоже